неділя, 27 серпня 2017 р.

Світ без гравітації, але з любов'ю від каталонської художниці Cinta Vidal Agulló




Друзі, а в понеділок зранку у вас бувають дивні асоціації? Це ж не надто особисте запитання, правда?  Ну, якщо, усе ж, надто, то перепрошую.


Ні, я не думаю, що ранок будь-якого дня тижня має якесь сакральне значення і чимось аж так відрізняється від решти шести. Хоча ні, поділ на робочі-вихідні вигадали мудрі люди і не нам сперечатися із цим.


Але щоб асоціації, тим більше несподівані, виникли, для цього потрібен найцінніший ресурс – час, а його якраз зранку буває малувато.


А тепер, після всієї цієї передмови я переходжу до суті6 мені роботи «анти гравітаційної серії» іспанської (чи, як вона сама зазначає, каталонської) художниці Cinta Vidal Agulló нагадують крихітні планети із «Малого принца» А.Сент-Екзюпері. Хіба що більш населені ніж у відомій казці. 


Чи ілюстрації до численних сайтів для дизайнерів-самоуків, де натхненно діляться досвідом, під яким кутом варто трамбувати меблі та мешканців у обмежений простір квартири, щоб всім було затишно.

Але, якщо серйозно, то картини цієї серії, попри те, що справді ігнорують геть усі закони гравітації, а інколи й викликають скарги глядачів на запаморочення від довгого необережного споглядання, цілком затишні. 

Це – не світ-лабіринт Ешлера, де кожен крок може призвести в найнесподіванішу точку простору, тож варто завмерти на порозі і саме так обережно знайомитися з ним. 

Попри дивні ландшафти, картини не викликають тривогу. Вони сповнені дрібними деталями та ясними кольорами.  Хоча в останньому, певно, ще й «винна» зображальна техніка: акрилові фарби на дерев’яній основі дають чудовий результат.

До речі, на виставку малюнків цієї серії дехто з відвідувачів завітав із дзеркалом. Аби, завдяки відбиттю., збагнути, як виглядатиме картина з різних ракурсів.


Приємного милування картинами, друзі, та гарного вам нового тижня!

Немає коментарів:

Дописати коментар