неділя, 3 листопада 2019 р.

Чарівне мережевне скло від американського майстра Jason Howarth





Скло – неймовірно багатий на можливості й пластичний матеріал. У мене це твердження викликало щирий подив. Однак американський сучасний майстер Jason Howarth не лише відстоює цю тезу, але й доводить його на практиці.



Свого часу, у 1997 році, він опановував у коледжі Гамільтона мистецтво кераміки, аж тут втрапив на низку класів від склодува Роберта Палускі. Чи це було кохання з першого погляду до нового матеріалу – сказати важко. Однак уже чимало років Jason Howarth надає перевагу саме цьому матеріалу.



Щоправда, треба зауважити, що такі невагомі мережевні речі навряд чи вийшли б навіть у майстра екстра-класу із «звичайного» скла. Це – «важке» боросилікатне скло.



Його винайшли на початку 20 століття як чудовий, майже незнищенний матеріал для лабораторного посуду. А от уже в середині 20 століття його можливості зацікавили й склодувів, які виготовляли витвори мистецтва.



Воно дозволяє створювати найтонші деталі й об’єднувати їх в ажурні мистецькі конструкції. Цей можна спостерігати на заквітчаних скляних роботах майстра. Щоправда, останнім часом його цікавить більше не фігурування скла, а візуалізація процесу, що відбувається під час того, як скло набуває форму.



Він сам зазначає, що його приваблює ідея того, що скло вбирає в себе дихання майстра й бере із нього життєву силу й при цьому відбиває божественні містичні якості світла.



Приємного перегляду робіт Jason Howarth і гарного дня, друзі!





Немає коментарів:

Дописати коментар