Привітні й милі іграшкові мишенята від чилійської майстрині Johana Molina

Зараз, напередодні року Сталевої миші (чи, все ж, Сталевого пацюка? Так, ніби солідніше?) багато митців звертаються в своїй творчості до зображень цих створінь. Часто – справді чарівних, якщо не в житті, то у вигляді малюнків й іграшок.

Однак будемо справедливі: багато майстрів використовує образ мишенят і без прив’язки до символу прийдешнього року. Скажімо, майстриня-лялькарка з Чилі Johana Molina.

Взагалі-то, вона не обмежується лише мишами, її іграшки з войлока доста різноманітні, хоча однаково милі й зворушливі. Та саме білим мишенятам і мишам (а буває, що й не лише білим) серед її робіт відведене почесне місце.

Це, швидше, казкові миші: у яскравих светриках і шаликах, милі й симпатичні. Вони товаришують між собою, мандрують, читають книжки, гуляють зі своїми дітиськами й сплять у ліжечках.

І при цьому виглядають наївно й водночас дуже привітно. Навіть трохи шкода, що немає дитячої книжки, яка б була проілюстрована світлинами робіт Johana Molina.

Сподіваюся, друзі, що й вам сподобалися роботи майстрині. Гарного дня!

Милі й затишні іграшки від майстрині з Чилі Johana

На те й листопад, аби весь час зустрічати в новинній стрічці поради, як перемогти поганий настрій та осінній сплін й геть усі життєві неприємності за допомогою затишного ліжника, теплих шкарпеток і горнятка чаю. Як особливо важку артилерію висувають «правильні» - «осінні» книги й сентиментальні фільми.

Звісно, далеко не від усього цей рецепт дієвий. А в декого може викликати й роздратування, бо чай і ліжник – то чудово, але, на жаль, не універсально. Однак трохи затишку, на мою думку, листопаду не завадить. Як, урешті,й будь-якому іншому місяцю.

Тому й прагну поділитися з вами, друзі, світлинами із зображенням іграшок від сучасної майстрині із Сантьяго (Чилі) Johana. Бо коли я дивлюся на її мишенят, ведмедиків, баранців, вивірок й усіх-усіх, то перше слово, що спадає на думку. це саме «затишні».

А ще, трохи наївні й добрі, мов ілюстрації до підзабутої, але колись улюбленої дитячої книжки Треба, певно, бути дуже гарною людиною, аби з вовни, фетру й дроту (щоб вони гарно стояли) зробити такі чудові невеличкі створіння, що дивляться на світ із подивуванням, ніби зачаровані його красою.

А ще. мене зворушують барвисті яскраві светрики, капелюшки й шалики, які турботливо плете майстриня, аби зодягти в них свої іграшки. Чомусь видається, що в такому святковому одязі неможливо замерзнути.

Приємного перегляду робіт Johana й чудового вам дня, друзі!