пʼятницю, 30 листопада 2018 р.

Теплі й щасливі іграшки від американської майстрині Elena Covert







Першого дня зими хочеться чогось затишного й теплого. Не лише в тому сенсі, щоб залізти під ліжник, прихопивши за компанію ясного запашного чаю та цікаву книгу. Хоча й це – не найгірший варіант для зустрічі цієї холодної зовні панянки на споді очей якої – відблиск новорічних вогнів і сяючих щасливих усмішок.



Та я зараз про затишні й милі іграшки американської майстрині Elena Covert. Її котики, мишенята, равлики та інші чарівні створіння ніби створюються саме для того, аби викликати усмішки й дарувати тепло й гарний настрій. Тож не дивно. Що в неї – чимало шанувальників в інтернет-просторі.




А почалася ця історія досить звичайно: діти в мисткині виросли, з’явилося більше часу на улюблені хобі й вона почала шукати, який саме вид рукомесла – її. Випробувавши себе у плетіння гачком, вишивці, шитві, майстрині врешті зупинилась на ляльках із войлока. Однак навички в інших техніках рукомесла теж виявилися важливими при створенні таких чудових «малих друзів».



Elena Covert, розповідаючи про своє хобі, відзначає, що кожне іграшкове створіння викликає у неї багато позитивних емоцій і водночас потребує чимало зусиль. Адже майстриня притримується думки, що на першому місці у кожній роботі має бути якість. Бо якщо іграшка викликає позитивні емоції в глядачів. Але має огріхи – то вона не досконала. Та у своїй роботах вона майстерно поєднує й те, й інше.



Приємного перегляду робіт Elena Covert, друзі, та гарного вам початку зими!






четвер, 29 листопада 2018 р.

Справжні британські коти від художника-анімаліста Charles Frederick Tunnicliffe




Останній день осені припадає на п’ятницю. Тож ми можемо проводити цю пору року разом із котиками, хай навіть інтернетівськими. Дуже символічно, чи не так? Ну, не так, то й не так. Я і сама тут особливого символізму не знаходжу.

Просто вважаю, що зображення котиків для такого дня – далеко не найгірший варіант. Особливо якщо йдеться про їхнє зображеня одним із найвідоміших художників-анімалістів – британцем Charles Frederick Tunnicliffe.

Навіть ті, хто не цікавляться історією живопису Великобританії цього періоду, цілком можливо, бачили його роботи в інтернет-просторі. Щоправда, швидше за все, не котів, а птахів і без підпису.

Справа в тому, що його роботи взяла за основи для ілюстрацій чайних карток відома компанія Brooke Bond у 1950-60-ті рр. (це коли в кожну пачку вкладають малюнок із тематичної серії і, за бажанням, ви можете зібрати всю колекцію). Тож, завдяки такому маркетинговому ходу, його роботи побачили десятки й сотні тисяч шанувальників чаю в усіх куточках світу. Тому й не дивно, що свого часу ці зображення потрапили в інтенет-простір на форуми любителів малюнків про тварин.

Але Charles Frederick Tunnicliffe став популярним не через це, чи не лише через це, а тому, що був справді талановитим художником. А зображення котів, найперше – сіамських, як на мене, незаслужено недооцінені.

Тільки подивіться, наскільки художник, ні крихти не лестячи своїм чотирилапим «моделям», зміг передати їхню граційність, незалежність і красу!

Хоча погодьтеся, що й дворові коти у нього теж чудові і навіть леопарди (чим не кішки, яким пощастило із генофондом і які гарної їли в дитинстві, тож і виросли великими?) більш ніж варті уваги.

Тож приємного перегляду робіт і гарного дня, друзі!





середу, 28 листопада 2018 р.

Творчий проект дуету Emily Dryden Zahydé Pietri: "свіжі обличчя" з фруктів й овочів



Класика надихає. Інколи на досить несподівані проекти.

От скажімо, чудова фуд-фотографка Emily Dryden із Нью-Йорка і скульптор Zahydé Pietri із Пуерто-Ріко вирішили разом створити серію незвичайних портретів із фруктів й овочів.

У цих творах дехто з поціновувачів мистецтва бачить репліку чи постмодерністську гру з портретами художника Арчімбольдо Джузеппе, що в 16 сторіччі полюбляв «вибудовувати» на своїх картинах обличчя із фруктів, квітів, овочів чи якихось інших портретів.

Що ж, іронічності в цих портретах вистачає. Однак принцип створення трохи інший: Арчімбольдо йшов від характеру персонажу, підбирваючи відповідні засоби втілення, часто навантажені особливим символізмом.

Тоді як сучасний творчий дует користуються можливостями матеріалу, аби створити чергове стилізоване, але дуже вирване обличчя.

Самі Emily Dryden і Zahydé Pietri стверджують, що у кожного їхнього «персонажа» є власне ім’я та історія, яку можна прочитати на обличчі. Але так і не розкривають таємницю, прагнучи, щоб глядачі самі «розшифрували» це послання.

Біль детально ознайомитися з іншими зразками творчості Emily Dryden й оцінити, наскільки цей проект «Fresh face» типовий для неї чи ні, можна за посиланням: https://www.emilydryden.com/index/G0000A_8fnmlWcZQ/thumbs

Приємного перегляду робіт митців і гарного вам дня, друзі!



вівторок, 27 листопада 2018 р.

Чудові птахи із дерева та з паперу від англійського майстра Zack Mclaughlin




Кожен вирішує для себе, що краще: чи буде досвідченим фахівцем у певній доста вузькій спеціалізації і при цьому бути успішним, чи спробувати одного разу щось новеньке… набити гуль, збагатитися досвідом і так, стати успішним.


До чого розповідь про чергову творчу особистість до цієї правильної, але аж ніяк не оригінальної тези? До того, що ця банальність настільки універсальна, що підходить і до митців, які заробляють собі на прожиття творчими професіями.


Принаймні, саме такий вибір став перед професфійним художником-фрілансером із Лондона Zack Mclaughlin. Після закінчення Вестмістерського університету, де він опановував художнє мистецтво,він зробив вибір на користь дитячої книжкової ілюстрації. Його яскраві, інформативні й характерні малюнки адресувались дітям різного віку. Для нього характерні яскраві акрилові фарби, традиційні техніки й щире замилування природою.


Аж раз він вирішив при створенні ілюстрацій для чергової книг, присвяченої різним породам птахів, спробувати свої сили у 3д-моделюванні. Спершу він обрав для цього папір, а потім, після того як набув певного досвіду, взявся і за дерев’яні фігурки.


Саме його дерев’яні та паперові птахи користуються все більшою популярністю в інтернет-просторі. Можливо, через безсумнівний талант Zack Mclaughlin. А може, ще й тому, що він завжди щиро захоплювався птахами й зумів передати своє замилування цими  чарівними створіннями глядачам.

Кожна така роботу потребу неабиякої зосередженості і зусиль. Адже кожне перо майстер вирізає окремо, а це вже – практично ювелірна робота. Та результат, на думку самого майстра, вартує зусиль.

Приємного перегляду його робіт і гарного дня, друзі!