Квіткові пелюстки замість мазків фарби: роботи американської художниці Bridget Collins

Людська уява щедра, а сучасний прогрес, щоб там не закидали його супротивники, не лише «обрізає крила уяви» (припустимо, що бува й таке), але й надає митцям найширший асортимент засобів для втілення у життя своїх проектів. Скажімо, неймовірну кількість кольорів і відтінків фарб чи олівців.

Але перемогти природу в її різноманітності непросто. От, скажімо, ті митці, що обирають  імпресіоністичну манеру втілення своїх задумів, а замість мазків пензля – квіткові пелюстки, точно не мають нестачі у матеріалі.

Особливо, якщо підходять по підбору матеріалів для картин так само відповідально, як художниця-флористка й письменниця із Сіетла (США) Bridget Collins.

Як розповідає сама мисткиня, усі матеріали для творчості – пелюстки квітів, листя рослин, патички, хвою, ягоди, гриби тощо – вона відбирає власноруч.

Як розповідає сама художниця, вона обожнює блукати в пошуках пригод дикими лісами, сповненими квітів, біля зарослих мохом водоспадів чи вдовж сірих піщаних пляжів Тихоокеанського північного заходу.

«Усі квіти й листя я збираю на узбіччях доріг, на луках і в лісах нашої округи. Також у мене є маленький садочок у місті, а в моєї мами – великий, заплутаний таємничий садок, по вінця сповнений старовинних англійських  троянд у приміському містечку Едмондс, де пройшло моєї дитинство», - зазначає Bridget Collins.

У кожній відібраній пелюстці вона може розгледіти пір’їну диво-птахи, частину фантастичного пейзажу, крило метелика чи ще якусь важливу частину композиції.

«Я прагну поменше звертати уваги на життєві труднощі й частіше занурюватись у чарівний світ природи в пошуках краси й натхнення», - озвучує вона своє кредо.

 Схоже, численні шанувальники її творчості цілком поділяють її погляди. І так само, як і сама Bridget Collins, милуються недовговічною, але такою довершеною красою квітів.

Гарного вам дня, друзі, та приємного перегляду робіт мисткині!

Малюнки олівцем, яким затісно на аркушах паперу: роботи сербського художника Ніколи Кулича

Інколи я подовжую наївно дивуватись, яких тільки причин не буває у талановитих людей, аби розпочати творчий проект і порадувати своїми роботами тих, хто поруч. 

Ну, звісно, бувають ті, хто в інтерв’ю чи у своїх профілях у соцмережах чесно вказують: «не можу не творити» чи «прагну змінити світ на краще». Але цей світ уже й зараз, пори всі свої недоліки, цікавий, насамперед, своєю різноманітністю.

От скажімо, сербському художнику Ніколі Куличу ледь за тридцять, а він уже здобув чималу когорту своїх прихильників, обравши для створення своїх робіт неординарну техніку: він створює 3Д-малюнки, які, здається, вільно відділяються від плаского полотна аркуша, без усяких сучасних технологій, використовуючи лише олівці та маркери.

Активно в цьому жанрі він малює років чотири і сам зізнається, що доклав чимало зусиль, аби розробити власну методику створення об’ємних зображень речей, тварин, людей і фантастичних героїв.

Але не менш цікава історія про те, що спонукало його до творчих пошуків. Спершу Нікола Кулич вирішив спробувати себе в ролі портретиста й доклав до цього чимало зусиль. Однак результати його не вдовольнили: «Я зрозумів, що ніколи не зможу малювати так, як це роблять відомі портретисти. Тож вирішив пошукати свій власний шлях. Я збагнув, що людям подобаються малюнки 3Д. І для мене це виявилось цікавим завданням, освоїти цю техніку. Я прагну стати кращим у цій галузі знань». 

Що ж, здорове честолюбство часто стає вагомим складником успіху. «Кращий митець, що працює у певній техніці» – то доста суб’єктивне поняття. Та малюнки художника варті уваги.

Приємного перегляду його робіт і гарного дня. друзі!