Інколи я подовжую наївно дивуватись, яких тільки причин не буває у талановитих
людей, аби розпочати творчий проект і порадувати своїми роботами тих, хто поруч.
Ну, звісно, бувають ті, хто в інтерв’ю чи у своїх профілях у соцмережах
чесно вказують: «не можу не творити» чи «прагну змінити світ на краще». Але цей
світ уже й зараз, пори всі свої недоліки, цікавий, насамперед, своєю
різноманітністю.
От скажімо, сербському художнику Ніколі
Куличу ледь за тридцять, а він уже здобув чималу когорту своїх
прихильників, обравши для створення своїх робіт неординарну техніку: він
створює 3Д-малюнки, які, здається, вільно відділяються від плаского полотна
аркуша, без усяких сучасних технологій, використовуючи лише олівці та маркери.
Активно в цьому жанрі він малює років чотири і сам зізнається, що доклав
чимало зусиль, аби розробити власну методику створення об’ємних зображень
речей, тварин, людей і фантастичних героїв.
Але не менш цікава історія про те, що спонукало його до творчих пошуків.
Спершу Нікола Кулич вирішив спробувати себе в ролі портретиста й доклав до
цього чимало зусиль. Однак результати його не вдовольнили: «Я зрозумів, що
ніколи не зможу малювати так, як це роблять відомі портретисти. Тож вирішив
пошукати свій власний шлях. Я збагнув, що людям подобаються малюнки 3Д. І для
мене це виявилось цікавим завданням, освоїти цю техніку. Я прагну стати кращим
у цій галузі знань».
Що ж, здорове честолюбство часто стає вагомим складником успіху. «Кращий
митець, що працює у певній техніці» – то доста суб’єктивне поняття. Та малюнки
художника варті уваги.
Приємного перегляду його робіт і гарного дня. друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар