Сонячні коти із дощової країни: радісні ілюстрації вельської художниці Chervelle Fryer

Що спільного між котами і драконами? Ой, щось у мене тиждень дивних запитань. Та сьогодні, на честь п’ятниці, відповідь цілком позитивна відповідь, щоправда, очевидна лише для мешканців Великобританії, а ще краще – Вельсу, де вистачає й тих, і тих чарівних, у всіх сенсах цього слова, створінь. Бо не даремно ж його вважають країною овець, драконів і дощу.І легенд, бо всі складники для гарних легкенд у наявності ледь не з надлишком.

До цієї думки охоче приєднується й молода ілюстраторка Chervelle Fryer,  палко запевняючи: так, її рідний край саме такий! А ще, він багатий котами, яких вона щедро зображує на своїх малюнках.

Серед її клієнтів – Fortnum & Masons, Specsavers, Tesco, Transport for London, Magazine Waterfront, Source і Radio Times. Тематика робіт художниці доста різноманітна, хоча вона надає перевагу пейзажам, яскравим кольорам і незвичайним текстурам малюнку.

Можливо, це одна із причин, що «для душі» вона часто малює котисько, до того ж, яскраво-рудого, помаранчевого кольору. Ні, звісно, було б перебільшенням сказати, що у неї немає зображень цих домашніх улюбленців інших кольорів. Більше того, інколи у неї бувають малюнки з «іронічною містикою», коли котики представлені з німбами чи, навпаки, втіленням пекельним сил.

Та в будь-якому випадку, багато хто з відвідувачів сайту http://chervelle.co.uk/ стверджує, що малюнки котів за авторства Chervelle Fryer гарантовано підвищують настрій.

Сподіваюся, друзі, що й у вас малюнки художниці викликали щиру усмішку. Гарного вам дня!

Світи на межі між сном й реальністю: роботи американської ілюстраторки Shriya Gupta

Найцікавіші вигадані світи – це ті. які виникли на межі культур двох несхожих між собою країн. Звісно, це – особисте враження, що жодним чином не претендує на істину у будь-якій інстанції.

Просто ділюся з вами думкою, яка виникає в мене досить часто: майже щоразу, коли митець переїхав у дорослому віці з однієї країни в іншу. розпочав творити ще перед переїздом, а потім свідомо чи ні адаптував свій стиль до лівих умов життя. і все одно крізь нього проступають «старі мотиви». Як на мене. це додає роботам додаткової глибини й шарму.

Приблизно з таким відчуттям я роздивлялась роботи американської ілюстраторки індійського походження Shriya Gupta. 

Зараз серед її клієнтів – такі поважні видання, як The New York Times и Fast Company. Їхніх редакторів привабила «м’яка» кольорова гама робіт, увага авторки до деталей і дуже гарні сюрреалістичні світи, які створює її «пензлик».

 

Кожна її ілюстрація – то розповідь про історією, яка трапилась на межі між вигадкою, сном і реальністю. Але вона зображена так, що мимоволі виникає запитання: а точно коріння малюнку не криються в нашому буденному житті?

Не дивно, що в робіт Shriya Gupta чимало шанувальників. 

Сподіваюся, друзі, що вони сподобаються і вам. Гарного дня!

Птахи, метелики, квіти - дивовижний світ зі старих мап від Claire Brewster

Що спільного між старовинними мапами, на яких назви міст і країн, що вже давно не снують чи називаються геть по-іншому, й птахами та метеликами? Питання, на перший погляд, достойне, аби зацікавити Капелюшника із «Аліси в Дивокраї» Луїса Керролла. 

Але, на жаль, у ньому замало абсурдності, аби воно викликало лише бажання збагнути химерну логіку того, хто це запитує. Бо відповідь досить проста: інколи видається що ні те, ні інше не потрібно людям. І якщо у першому випадку можна збагнути, чому пістряві старовинні аркуші паперу видаються комусь сміттям, а не свідченням історичних змін… То в другому випадку, коли список зниклих і зникаючих порід птахів поповнюється щороку, а метеликам усе важче переживати зміну клімату в деяких країнах, відповіді на питання немає.

Саме так вважає англійська мисткиня Claire Brewster. Уже понад двадцять років вона втілює у життя масштабний проект: вирізає із старих мап силуети птахів і метеликів. Її філігранні роботи привертають увагу глядачів до звичних речей, які, насправді, куди важливіші ніж видається на «замилений» щоденними клопотами погляд.

Так, кілька років тому, коли літо на островах Об’єднаного Королівства видалося надто вологим, стало зрозуміло, що метеликів, а отже, й запилених квітів буде куди менше ніж зазвичай. Саме тоді про її виставку в Манчестері, коли стіни в галереї прикрасили десятки зображень метеликів, викликала неабиякий резонанс в Англії.

Сама Claire Brewster зазначає, що її, крім важливого соціального наповнення робіт. приваблює творчість із папером. саме старовинні мапи стали для н6еї ідеальним матеріалом.

Художниця зазначає, що, коли відобразить усі породи й види рідкісних птахів і комах, вона перейде на зображення квітів. Успіхи в генетиці дають їй підстави сподіватися, що нових незвичайних сортів їй вистачить на довгі роки, сповнені радістю творчістю.

Гарного перегляду, друзі!