Котоп’ятниця, друзі!
Інколи в інтернеті зустрічається запитання: навіщо, мовляв, масовано
постити зображення котів? Мій варіант: через почуття глибокого й щирого альтруїзму
й бажання покращити усім знайомим і незнайомим настрій. Аби «підсолодити»
останній робочій день тим, хто чекає з нетерпінням на вихідні. Чи трохи зменшити
сум тих, хто переймається: попереду аж два дні без улюбленої роботи! Та й тим,
хто не переймається, а насолоджується як буднями, так ці вихідними гарний
настрій на заваді не стане.
Цього разу пропоную на дотримання традицій приділити хвилину вашого часу милуванням
пухнастими різнобарвними шкодами британського ілюстратора Steve Read.
Так-так, це я так про симпатичних пухнастих пустунів, які із сил
вибиваються, аби господарі не сумували, не лінувалися. Й дотримувалися
головного правила техніки безпеки у домі з малюками (скільки б лап чи ніг у тих
малюків не було – тут не принципово): раптова тиша – то не ой як тихенько й мило
вони там десь граються. А привід замислитись: мо, саме час рятувати як не Усесвіт,
то хоч власний дім?
Хоча дехто із кошенят на його малюнка займається найважливішою справою:
солодко спить, аби підрости уві сні й швидше перетворитися на великого розкішного
кота чи поважну кицю. На цих малюнках, як на мене, цілком можна тренувати уважність: знайди всіх кошенят на
різнобарвному фоні.
Загалом, будемо відвертими, це – не шедеври, але душе милі й теплі малюнки.
А ще, свідчення того, що людина може досягти своєї мети. Steve Read – художник-самоук, який поставив собі за мету стати
професійним дизайнером. І після більш ніж десяти років напруженої праці,
самовдосконалення й ви будови кар’єри. став позаштатним дизайнером багатьох
відомих рекламних компаній.
А коти, ну так, почати для привернення уваги шановних глядачів до його
творчості. а почасти – тому що він любить і знає цих неймовірних, у багатьох сенсах
цього слова, створінь.
Приємного перегляду його малюнків і гарного настрою, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар