Чудові гумористичні роботи швейцарського митця Eugen Hurtong у серії "Зодягнені коти"

Ці листівки свого часу були такими популярними, що для того, аби їх знати, не треба бути знавцем європейських листівок другої половини 20 століття. Більше того, скажу страшну річ: для цього не треба бути навіть любителем котів.

Хоча останнє, звісно, то не про нас. Адже в нас, крім любові до цих прекрасних граційних створінь, це багато гарних рис. Наприклад, схильність до іронії та самоіронії, цікавість до історії побуту, вміння пізнавати на листівках сцени із німого кіно. А ще – схильність до справедливості.

Якщо, на вашу думку, останнє твердження виглядає загадково,то відразу нам його «розшифрування». Зараз ми милуємось серією «Зодягнені коти» Alfred Mainzer. Саме так атрибутують велику серію листівок, що видавалися у 40-60-х рр., у більшості каталогів. Так вони відомі і в численних сучасних інтернет-підборках.

Але тут вийшло як з епохою Великих географічних відкриттів: названо за ім’ям не митця-«першовідкривача», а на честьтого, хто мав гроші «застовпити». Бо автор цих малюнків – швейцарський митець Eugen Hurtong (1897-1973). А Alfred Mainzer – то нью-йоркське видавництво, яке свого часу випускало надпопулярну (у прямому сенсі) по «олюднених» котів.

Мешканці цього диво-світу зодягнені за актуальною на момент створення листівок модою. Вони працюють, відпочивають. Малі котиська зовсім знахабніли і видираються батькам і педагогам на шию. Однак мило-незграбні, як більшість підлітків. Старші коти також часто стають учасниками кумедними сценок в дусі фільмів із Чарлі Чапліна. Що цікаво, у світі Eugen Hurtong коти тримають песиків як домашніх улюбленців. І бояться мишей. Ох ці стереотипи!

А в 2009 р. у видавництві трапилась пожежа і величезний архів з оригіналами цих листівок постраждав. На щастя, це були вже часи інтернету. Тож більшість робіт продовжує існувати не лише в приватних колекціях, але й у віртуальному просторі.

Приємного перегляду робіт Eugen Hurtong і гарного дня, друзі!