Світло-сонячні й пастельні натюрморти й пейзажі від польського художника Zbigniew Kopania

Я тут побачила в інтернет-просторі цікаву думку, що можна скласти уявлення про характер художника (і про його творчість), якщо зосередити увагу на тому, які саме квіти він (чи вона) пише. Відразу маю уточнити, що мова йшла лише про натюрморти, де квіти складають значну частину простору полотна.

Як на мене, навіть у цьому випадку спосіб трохи сумнівний. Ось, скажімо, я повідомлю вам, що серед улюблених квітів сучасного польського митця Zbigniew Kopania (р. н. 1949) чи не на чільному місці – півонії, а не, скажімо, троянди. І що, цієї інформації достатньо?

Так, що в нього дуже характерні й варті уваги роботи я бачу й так, не «зазираючи» до його біографії. А якщо вже й звертатись до історії його життя, то варто відзначити, що митець довгий час працював кінооператором, був задіяним у постановках художніх і документальних фільмів у Польщі та за кордоном. І ця кіноматографічність, безмовно, присутня в роботах Zbigniew Kopania,у вибудові композиції тощо.

Не менш цікаво, що на початку свого захоплення живописом він намагався стилістично наслідувати відомих голландських майстрів. Тож тим цікавіше роздивлятися світлі пастельні тони, які прийшли на зміну парадним темним тонам, властивим для класичної голландської школи живопису.

Певно. цікаво дізнатися, що Zbigniew Kopania «спеціалізується» не лише на натюрмортах, але й на пейзажах рідного краю. І так, у їх побудові теж можна побачити не лише любов до рідних і знайомих на власному досвіді краєвидів, але й певну схильність до ви будови кадру,мов перед телекамерою (як на мене, від цього вони не стають гірше чи краще, але звернути увагу на таку особливість-родзинку – чом би й ні?).

Ну  бонусом, бо навряд чи це змінить ваше сприйняття його робіт, можу додати, що на сьогодні роботи митця користуються чималою популярністю,входять до приватних колекцій у всьому світі, їх виставляють і продають в галереях Амстердама й Лос-Анджелеса.  А півонії з яких почалася розмова… А що. півонії? Чудові квіти на картинах талановитого художника.

Приємного перегляду картин Zbigniew Kopania, друзі, та гарного вам дня!

Буденна краса комах, вишиваних канітеллю, від Humayrah Poppins

Світ комах неймовірно гарний. Навряд чи хтось вирішить сперечатись із цим, усім відомим твердженням. Ну, хіба що дехто після відпочинку на природі рішуче викреслись із «гарних» комарів, мух і кліщів.

А от різнобарв’я крилець метеликів, прозора слюда крил бабок, лаковані надкрилля та черевця жуків немов просяться, аби їх відтворили у художніх роботах. 

Здавалося б, це куди легше зробити на картині ніж за допомогою вишивки. Але англійська майстриня Humayrah Poppins підійшла до вирішення цього завдання дуже творчо. Вона поєднала у своїх роботах трунцал та «звичайної» канітелі, бавовняних та шовкових ниток, бісеру та металізованої шкіри.

Завдяки цьому, їй вдається створювати найрізноманітніші не лише за палітрою кольорів, але    й за структурою. Комахи,. листя та гілля, складні геометричні візерунки прикрашають її роботи, які незмінно викликають захоплення у шанувальників її творчості.

Сама вишивальниця наголошує, що знаходить своє натхнення під час прогулянок лісом, розташованим поблизу її домівки. Листя, гілочки, камінці та пір’їнки та інша «здобич», потрапляючи у дім, стають основами для нових робіт. 

Humayrah Poppins щиро радіє можливості поділитися своїм замилуванням природою з усіма, хто поділяє її радість від споглядання світу довкола.

Приємного милування її вишивками та гарного настою, друзі!

«Leavingstone» - іграшкове місто щасливих хом'яків

Усесвіт, що виріс із рекламної компанії, може бути лише нічним жах ликом чи антиутопією? Ну, як сказати. То залежить від того, яка від початку була реклама, наскільки «по фану» було створювати той Усесвіт рекламістам. І навіть від того, чи любите ви й самі представники рекламної компанії хом’яків?

Принаймні, у творчого проекту «The Hungry Hungry Hamsters» від креативної агенції із Грузії «Leavingstone» багато прихильників із різних країн, які із задоволенням чекають усе нових роликів про життя родини хом’яків у великому іграшковому місті.

Розпочалося все досить буденно: із виконання замовлення від великої  торгової компанії. А потім представники «Leavingstone»… захопилися? Перетворили це на хобі? Відчули потенціал у розвитку задуму?

Так чи інакше, на сьогодні у вигаданому, але цілком реально втіленому в життя місті Yumville налічується близько тисячі трьохсот мініатюрних об’єктів – від будинків до меблів чи посуду.  До цього проекту залучаються все нові художники та майстри-хендмейдівці, які працюють в різних галузях – із керамікою, склом, тканиною.

І все задля того, аби  родина хом’яків почувала себе щасливою. Яка клітка, корм і колесо для прогулянок?! Ні, тут зовсім інший масштаб. Затишні вулички, пам’ятники, крамнички, серед них – книгарня (молодці учасники проекту: вміють вибрати головне!), кінотеатр, дуже схожий на справжню будівлю в Батумі…

І не менш затишні інтер’єри квартири, де й мешкає наша диво-хом’яча родина. Тут навіть усі кімнати індивідуальні, кожна чітко показує характер свого власника чи власниці.

Хоча про корм – то я трохи того, переборщила із здивуванням. Звісно, їжі, як і належить у житі порядних хом’яків, приділено чимало уваги. Але це точно не збалансований, але навряд чи дуже смачний корм для гризунів із зоокрамнички.

А ще, для любителів «бонусів» за спостережливість, творці проекту підготували чимало приємних сюрпризів. Варто лише уважно пригледітись до стін будинків, афіш та плакатів й ви обов’язково почнете усміхатися, ніби зустріли добрих знайомих.

Поспостерігаєш отак за цим проектом  – і дійдеш до думки, що бути хом’яком не так уже й погано. Звісно, хом’яком із Yumville.

Приємного перегляду! Хай сьогоднішній день буде для вас вдалим!