Казково гарний "Поганий квітковий сад" від корейської художниці Lim Eun-Hee

Чи кортіло вам, друзі. колись зазирнути «за лаштунки творчості» якогось митця чи мисткині? На рівні: а в яких умовах створені ці яскраві радісні малюнки? Певно, в затишній студії, а художник насолоджується кожною миттю творчості?

Щодо насолоди від творчості, нічого не казатиму. Звісно, вона є, бо як же інакше творити? А ось умови для створення казкових робіт не завжди можуть бути казковими.

Скажімо, корейська художниця Lim Eun-Hee на сьогодні, як люблять писати на сайтах, присвячених творчості,успішно поєднує живопис та піклування по улюблену родину. На перший погляд,це – цілковита правда. Художниця з дитинства любила малювати. Має професійну освіту,продовжує радувати своїми добрими казковими картинами себе та глядачів. І приділяє при цьому максимум сил і часу своїй родині та домашнім клопотам.

А як же творчість? А для творчості залишаються вечори,коли вона щодня створює у вітальні імпровізовану майстерню. Кладе підрамник із картиною, на дякою працює, на низький столик, сама сидить на підлозі, змішує фарби в стаканчиках із-під йогуртів.

 Сама Lim Eun-Hee ставиться до вигляду «студії» з гумором. Хоч і зізнається, що така робота втомлива. Тим більше, що малювання затягується до другої години ночі, а щоденні клопоти господині починаються о шостій-сьомій ранку. Однак саме можливість малювати підтримує художницю й дарує гарний настрій багатьом глядачам.

Серія «Bed Flower Garden», роботи з якої я навела в цьому пості, особлива. Чому квітковий сад може бути поганий? І чому при цьому там зворушливо зображена дівчина і квіти? Бо це – мальована розмова із близькою людиною, яка тоді не хотіла чути слів.

На початок створення серії донька Lim Eun-Hee досягла підліткового віку і «стала поганою» за нормами доста традиційного суспільства. Тобто вступила у вік підліткового бунту, заперечення батьківських авторитетів, впевненості, що світ поганий і що вона перша, хто переживає гнітючі почуття, а мама застара, аби зрозуміти таку дорослу і сучасну доню.

Саме цими картинами художниця звертається до доньки, аби пояснити, що світ, попри недоліки і те, що «квітковий сад» може бути поганим, насправді гарний. І що мати любить свою «незручну» доню і прагне допомогти їй і підтримати, але не заважати «розквітати» – дорослішати.

На жаль, інформації про цю художницю в мережі мало, як і про багатьох інших сучасних художників із країн Сходу. Залишається сподіватися, що донька, коли ще трохи подорослішала, змогла оцінити мамині картини. Врешті, для багатьох дорослих жінок мама перетворюється,серед іншого й на надійну подругу. Щиро сподіваюсь, що так трапилось і цього разу.

Приємного перегляду робіт Lim Eun-Hee і гарного дня, друзі!

Витончені паперові роботи німецького майстра Jo Chorny

Папір – не менш чарівний матеріал ніж ті, про які згадується в казках і легендах. Принаймні, коли потрапляє до рук справжнього митця чи мисткині. Схоже, що вигляд чистого білосніжного аркуша запускає в уяві творчої особистості бажання обов’язково зробити щось несподіване і цікаве.

Таке, щоб у глядачів перехопило подих від захвату і щирого здивування: от як таку красу вдається зробити за допомого таких простих засобів?!

Саме такий подив і радість від споглядання дива я відчула, коли роздивлялась роботи майстра Jo Chorny, який на сьогодні мешкає у Німеччині. Здавалося б, аркуш паперу, канцелярський ніж, ще й натхнення та бажання подарувати світу трохи краси – і ось, маємо чудові роботи.

Кожна з витинанок має свій характер і водночас усі виконані в єдиній впізнаваній творчій манері та викликають щире захоплення.

На жаль, багато інформації про самого майстра знайти не вдалося. Із здивуванням побачила, що на більшості сайтів Jo Chorny називають художником по паперу. Але на деяких – художницею. Тож ні на чому не буду наполягати. Схоже, це той випадок, коли митець прагне, щоб замість нього говорили роботи.

Тож із задоволенням наводжу посилання на сторінці в Інстаграм, де розміщені диво-звірі й чарівні істоти з паперу: https://www.instagram.com/peaceofpaper1/

Приємного перегляду казкових робіт і гарного дня, друзі!

Мініатюрні вишивані картини американської майстрині Yulia Sherbak

Скільки часу потрібно митцю, щоб стати відомим в епоху інтернету? Питання немає чіткої відповіді. «Прокинутися відомою наступного ранку» можна було в «доцифрову епоху», та й у наш час користуючись всіма платформами для просування своїх робіт, можна загубитися серед безлічі інших, не кращих, але й не гірших пропозицій.

Тож краще, обираючи якийсь творчий проект для смаку, керуватись тим, а чи подобається він тобі самій?  А вже якщо він сподобається й іншим. То сприймати це як приємний бонус.

Саме так трапилося з майстринею Yulia Sherbak, яка зараз живе в штаті Огайо (США). Серйозно займатися вишивкою вона почала із півроку тому. І при цьому поставила собі завдання: щодня вишивати міні-малюнку розміром із коробку сірників.

При цьому вона сміливо експериментує із кольором і фактурою фону для вишивання, надає перевагу яскравим кольорам. Її вишиті пташки, котики, песики, їжачки та інші привертають увагу ще й майстерним виконанням,агою майстрині до дрібниць.

Звісно, говорити про супер-популярність робіт Yulia Sherbak ще надто рано, але свої шанувальники у дівчини вже з’явились.

Сподіваюся, друзі. що й вам сподобаються її роботи. Приємного перегляду!