Певно, в кожного, ну, крім зовсім
принципових супротивників джинсів, є улюблена пара, зодягши яку, гарантовано
можна підняти настрій. Отаке собі джинсове чаклунство (так, воно спрацьовує і з
іншим улюбленим одягом, але ми зараз свідомо звужуємо тему та говоримо лише про
одяг із деміну)! Але хіба в нашому неідеальному світі довготривале чаклунство?
Тож рано чи пізно, але улюблена зодяганка
опиняться в пакеті «на викидання». А інколи перед тим в історії Гуглу з’являються
запити: що можна зробити зі старих джинсів? І зовсім ніхто не сумує з такого
дрібного приводу, як розставання зі старим шматтям. Це – розумний та екологічно
вивірений підхід до утилізації одежі.
Але серед усіх практичних чи не дуже
порад, яких чимало на будь-якому сайті хенд-мейду, навряд чи часто зустрічаються
поради: а забацайте печворк із джинсів! Та ще й такого рівня, щоб його із
задоволенням купували в різних країнах.
Непросте завдання навіть для тих, хто впевнений у своїх мистецьких здібностей.
А от варто глянути на роботи британського
художника Ian Berry (псевдонім
- Denimu) –
і відразу стає зрозуміло, чому в нього так багато прихильників серед Інтернет-користувачів.
На перший погляд, може вдатись, що перед нами – монохромні малюнки чи
фотографії, оброблені в графічному редакторі. Ні, це – численні клаптики
джинсів різноманітних відтінків синього і блакитного із рідкісними вставками
сірої чи вицвілої майже до білої тканини. Саме завдяки грі із відтінками, митцю
вдається надати картинам глибини, «справжності».
За кожної з його робіт – не лише дбайливо вибраний сюжет, але й дуже
довга й клопітка, майже ювілейна праця. Ну, і талант, звісно. А ще, вміння бачити
диво у повсякденності. Чудове поєднання, чи не так?
Ознайомитись із творчістю художника можна на його сайті: http://www.ianberry.org
Приємного перегляду його робіт та радісного й творчого дня!
Немає коментарів:
Дописати коментар