Не люблю слова «всі»
у будь-яких твердження на кшталт: «всі люблять…», «всі мають…» чи «всі повинні…».
Тож скажу по-іншому: багато хто, певно, полюбляє оптичні ілюзії в
образотворчому мистецтві. Вони, ті мистецькі оманки, зрештою, не дають забути,
що цьому світові властива здорова доля абсурду. А ще гумору – інколи чорного,
інколи – нічого так, і в людей буває гірше.
А ті, хто таких картин-загадок не любить, можливо, просто не вміє їх
готувати (с). Чи просто не зустрічав поки що достойних його уваги творів.
У будь-якому разі, тішу себе сподіванням, друзі, що вам цікаво буде
познайомитись із творчістю канадського художника Rob Gonsalves. Усі його картини – саме
головоломки, де радісно знаходиш друге дно, пишаєшся своєю уважністю, а потім
розумієш: а це ж ще не все! Тут ще думати й думати треба.
Думати – справа, безумовно, не лише потрібна, але й корисна. Та чомусь при
цьому важко позбутися відчуття, що художник із хитрою насмішкуватою посмішкою спостерігає
за спробами глядачів віднайти с у його творах.
Тоді й ідуть у хід дуже цікаві припущення й виправдання. Скажімо, що
художник – циганського походження, тож родова магія якраз і проглядає у йог
творчості.
Ем, гаразд, припустимо, що родова циганська магія, здатна заворожити крізь
екрани комп’ютерів, проглядає у його картинах кольорами, пропорціями перспективами…
А ще – довгими годинами підготовки до створення кожної картини та роботи над нею:
на рік художник пише не більше чотирьох робіт.
Звісно, така магія доступна не кожній талановитій особистості. А тільки
тій, яка цінує свій талант і насолоджується його розвитком і вдосконаленням.
І ще цікавий момент: роботи цього художника часто можна зустріти на сайтах,
присвячених фантазійним образотворчим творам. Сам автор себе фантастом не
вважає. Та зрештою… чом би й ні? Погане те життя, в якому нема місця уві й
вигадці – двом незмінним компонентам будь-якого дива.
Приємного перегляду його робіт, друзі! Нового – приємного – погляду на
життя!
Немає коментарів:
Дописати коментар