Якщо я звинувачу всесвітньо відому студію Волта Діснея в
тому. що в її співробітників бракне уяви, то мене не зрозуміють. Тож підемо
іншим шляхом і делікатно натякнемо, що вони трохи підсуджують головній героїні «Красуні
і чудовиська».
Ну, так, на обличчя об’єкт, у якого вона мусить закохатися,
не Містер Усесвіт, але статура так нічогенько. І взагалі, одної красуні в парі цілком
досить. А супутник хай краще нею милується, ніж потайки в люстерко на себе задивляється.
А от художники були впевнені, що їхня героїня – сильна
дівчина і може впоратися із майже неможливим завданням: взяти і закохатися в…
Звісно, малюнків на цю тему куди більше. І чудовиська там
є куди більш страшні. (І красуні теж і
страшніші, і кращі – залежить від смаку художника). А це так, приблизний топ-5
мужніх красунь, які цілком заслуговують на оплески за перетворення оцих-от…
чудовисьок на антропоморфних принців.
5 місце - P.J. Lynch – «The Candlewick Book of Fairytales
...» («Beauty and the Beast»)
А думаєте, дівчина не заслуговує на оплески? Що, так
легко покохати того, при першому погляді на кого виникає думка: «О, здорово!
Ведмедик – великий, пухнастий, ще й розмовляє!». Дівчина мужньо впоралася із
бажанням залишити все як є: а раптом майбутній чоловік не такий уже й красень?
А екзотичний і симпатичний домашній улюбленець – уже поруч.
4. місце – Gustaf Tenggren
Найновіший екземпляр в нашому топі, створений у 1942 році.
Ось дивлюся на вуха (чудовиська, не дівчини) і ніяк не можу позбутися думки, що
це – троль. Лише неправильний. І не треба питати про колір шкіри чи пухнастість:
автор ясно сказав, що його вважали чудовиськом. Хто саме – не уточнюється. Можливо, інші тролі. Красуня
наша не тролиха, звісно, тож змогла поставитися до нього без упередження.
Молодець, що тут ще скажеш?
3 місце – Walter Crane
Ой, які ж елегантні чудовиська були в 1870 році! Хоч моду
тої епохи за їхнім зображенням вивчай. А так… ну, кабан, ну, з іклами, ну з
добре розвиненою дрібною моторикою, бо інакше спробуйте в таки кінцівках
капелюх втримати! А дівчині-красуні – «плюс»,
що ні не мить не піддалася сумніву: а раптом вона не в казці, а на політичній
карикатурі? Ото було б справжнє жахіття! Куди там кабану, що зібрався пити із
заморської фарфорової філіжанки. Добре, що художник вирішив не зображати цей
процес, враховуючи будову черепа чудовиська. А то налякав би не лише
сучасників, але й наступників.
2 місце – Gordon Browne «Series
of old fairy tales».
А все ж, справжні
майстри ілюстрацій уміли лякати і в дещо
наївному 1880 році. Тут уже кожен обирає на свій смак. Але, певно, і тоді були
серед читачок ті, що, побачивши таку ілюстрацію, подумки думали, що Красуні
було б легше цілувати ведмедя чи кабана. Та й дівчина на малюнку не в захваті й
налаштована швидше скептично, ніж із прагненням допомогти. І вбрання у чудовиська якесь… ну, зовсім не
королівське! А якщо врахувати, що воно, те Чудовисько, не має бути боягузом увесь
час, бо якось же залякало батька Красуні, то вивід не втішний: його затуркали.
Або заповчали, або почали домінувати ще до весілля... Тож дівчина заслужила
майже найвищий бал за те, що змогла впоратися
зі своїм неянголячим норовом і так загукати про те, що кохає, що повірив не лише
нещасний супутник життя, але й магія. Жила б у нашому столітті, могла б організувати
курси щодо того, як рятувати сімейні стосунки тоді, коли вже й рятувати нема
чого.
1 місце – Arthur Rackham (1915 рік).
Ну, я, по-перше, пристрасна: Рекхем у мене в улюбленцях
ходить через його дуже своєрідну і впізнавану манеру малювати. По-друге, ну ви
ж безпристрасні, так? Тож, якщо не боїтеся мишей, бо він мені нагадує
миша-мутанта, уважно подивіться на Чудовисько. Педикюр поки що можна
ігнорувати. Для Чудовиська – не найгірший. Але все інше… Відзначте зворушливі
бантики під колінами на підв’язках. Вжахніться тому, як знахабнів
невидимець-камердинер. Ну, хіба що бідаха був дальтоніком, тому й дозволив
своєму господарю вийти у такому… яскравенькому костюмчику на двір. Уявіть, що
він стоїть на повен зріст і ворушить вухами.
І як, лячно? А хоч шкода бідолаху? Зовсім? Серця у вас не має! А в Красуні є,
от! У всіх героїнь Рекхема великі і добрі серця, це легко читається в їхніх
очах. Тож вона просто не могла те Чудовисько не жаліти. Якщо вірити любовним
романам, які, врешті й виросли з казок, то від ненависті, побоювання, злості та
ще цілої гами почуттів до кохання – один крок. Аби лише всі вони не кинулися
крокувати водночас, розчавивши те кохання. Але жалість – надто погана основа
для палкого почуття. То у житті їх часто плутають,після чого хеппі-енд часто
видається чимось казково-недосяжним. А тут – магія, її не обдуриш. Тож дівчина
таки спромоглася виростити закоханість на такому негодящому ґрунті. Тому
впевнено посідає найвищу позицію нашого рейтингу.
Дякую за увагу, друзі! Гарного дня вам!
Немає коментарів:
Дописати коментар