Неділя. Ранок.
Саме в такий час тягне зробити щось приємне всім знайомим
та й незнайомим. Наприклад, виконати обіцянку й не перестати вигадувати, під
яким соусом можна розмістити ще один-два пости про ілюстраторів «Аліси в
Дивокраї» прийдешнього тижня. Але оскільки я чесно попереджала, що сьогодні ще
піде мова про чергову ілюстровану інтерпретацію однієї з найзнаменитіших
англійських казок ХІХ сторіччя, то я в своєму праві…
Отже, хай недільна кава чи чай особливо вам смакують! А
для того, аби побажання справдилося, давайте разом помилуємося ілюстраціями
іспанського художника Angel
Dominguez (Анхеля Домінігеса).
Вважається, що він – вірний шанувальник творчої манери
Артура Рекхема й що ота спадковість особливо відчувається в ілюстраціях казок.
Не зовсім впевнена в цьому: у Рекхема світло в казкових історіях часто
серпанкове, відповідна й палітра, що не диво для англійського романтичного
митця.
А от яскраві барви та чіткі лінії в малюнках Домінігеса – то вже вплив
сонячної щедрої на квітковий розмай і жорстоку спеку батьківщини художника. Та
й пригоди Аліси не є зовсім типовими для його творчості. Він ніби намагається
засвідчити, що вміє гарно ілюструвати дитячі книги. Вміє, ще й як! Але дорослим
варто уважно придивитись до лаштунків, у яких відбувається дія казки: там багато
цікавих моментів, на яких може не звернути увагу дитина. Та хоч на вказівники дороги
у вигляді флюгерів чи чайники, повз які пролітає Аліса, падаючи все глибше й
глибше в нору.
Є в мене відчуття, що саме час завершити
квазі-мистецькознавчі роздуми і просто дозволити додивитися вам малюнки.
Гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар