Що
буває, коли художник, ставши популярним в одній області мистецтв, вирішує спробувати
себе в іншій, хай і дотичній? І при цьому, будемо відверті, керується не лише
прагненням створювати «мистецтво заради мистецтва» чи там бажанням нести красу
світу, аби він (той світ) став кращим. А ще й впевненістю, що комерційний успіх
– то чудово і варто докладати зусиль, аби він завжди був супутнім творчості.
Буває, звісно, дуже по-різному. Однак, якщо мовиться
про американського художника Thomas Kinkade (1958-2012),
то експеримент видався дуже вдалим.
Найперше,
він відомий саме як художник – «художник світла» (саме таку марку він запатентував
офіційно). Я навіть писала про його картини в цьому блозі. Зокрема, перед новим
роком. Так. картини комерційні, так, створені ним пейзажі, навіть коли йдеться
не про дику природу, а про сільську місцевість, овіяні
ідеалізовано-фантастичною димкою.
Але
вони, ті роботи. справді світлі. У них відчувається вміння побачити усе
прекрасне, що є в світі і нагадати про ту красу заклопотаним глядачам, яким
бракує часу, щоб зупинитися, озирнутися й затамувати подих від подивування. Не
диво, що, за офіційною статистикою, у кожному 20 американському будинку є
репродукція його робіт.
А
ще, вже створивши власну торгову марку й досягнувши популярності, Thomas Kinkade
вирішив спробувати ще один напрям мистецтва: він почав створювати ескізи, за
якими виготовляли невеличкі порцелянові статуетки.
Це
– усміхнені красуні в старовинних платтях. Можна вважати, що це – принцеси із
казок. Але я б зробила ставку на те, що це – поважні дами із знатних сімейств ХІХ
століття.
А
оскільки позаминуле століття було щедрим на зміни в моді й силуети суконь змінювались
кожне десятиліття, то у шатах порцелянових ляльок вгадується крій реальних
суконь модниць стародавніх часів. Такий собі реверанс у бік відвічної впевненості,
що раніше було романтичніше, а то й цікаве вбрання.
Та
головне те, що ці ляльки виготовлені з любов’ю і з розрахунком на те, аби
глядачі щиро усміхнулись, побачивши їх. Приємного знайомства з роботами Thomas
Kinkade й гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар