У ті ранні дитячі часи, які, здебільшого, пам’ятають лише за фотографіями,
у кожного були свої неофіційні розваги – крім брязкалець і пірамідок. Хтось
любив гратися в анти-Попелюшку, змішуючи крупи
й добре, якщо не із сіллю чи цукром, якщо дорослі заґавляться. Хтось –
вивертати на підлогу все, що ховається у шафах та ящиках столів. Цікаво, ще
ніхто з відомих психологів не пояснював саме цією дитячою звичкою острах перед
сімейними скелетами? Хтось…
Я-от, приміром, якщо вірити сімейним легендам, добре втишувалась у
ясельному віці скринькою з кольоровими ґудзиками. Сиділа, порпалась у багатстві,
розкладала на дивані чи підлозі. Якщо вірити бабусі, то навіть викладала якісь
простенькі візерунки. Хоча якраз у цей, хай мене бабуся вибачають, не вірю.
А от що ґудзики можна (а інколи й треба) використовувати для створення диво-картин,
то не кожному дорослому митцю спаде на думку. От молодій британській художниці Sarah Jane Connors.
Ґудзики, бісер, буси – і дуже-дуже
багато клопіткої праці, уваги, майстерності і фантазії. Кожна частинка «пазлу»
приклеєна до дерев’яної основи. Від півтора до п’яти місяців роботи – і маємо
малюнок 60х80 см, що передає не лише найдрібніші риси вподобаної художницею тварини
але й усю палітру емоцій.
Ознайомитися із незвичайною творчістю майстрині можна на її сайті: https://www.sarahjaneconnors.com/
Приємного перегляду її робіт і гарного настрою, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар