Чи захоплювались котами завжди, питання дискусійне.
Але те, що зображення котиків було доста прибутковим заняттям ще в ХІХ столітті
– факт.
І не лише для художників, які в цьому столітті все
частіше зображали не парадні портери, а краєвиди, натюрморти й, звісно, домашніх
улюбленців. Але й, скажімо, для скульпторів. Або ж – художників по склу. Бо
саме так, до речі, називали свого часу французького митця Émile Gallé (1846-1904).
Він народився в родині власника фабрики з виготовлення
скла. Тож його життя, можна сказати, було розписано наперед. При цьому він не мав
схильності до бунта й відмови йти батьківським шляхом.
Однак разом із «скляною справою», тобто технологією
його виготовлення, він багато уваги приділяв вивченню образотворчого мистецтва
й природничим наукам.
І його
відомість, особливо після знаменитої Паризької виставки 1878 року, де його роботи
отримали позитивні відгуки, пов’язана саме зі скляними виробами. А ще – з новаторством,
спробою відшукати нові шляхи й виготовлення скляних речей – від ваз до
статуеток – і їх форму, й зміст. І, до речі, серед його творів важливе місце
займали статуетки котів.
Яскраві, стилізовані й водночас дуже характерні та
пізнавані коти від Émile Gallé, як привертали увагу його сучасників, так і продовжують
цікавити людей через століття.
Дехто, щоправда, називає їх «примітивними», але,
по-перше, на мою думку, це несправедливо – з такою-от увагою до деталей! А по-друге,
аби вдало стилізувати річ під «примітивне мистецтво», треба мати талант і неабияку
майстерність.
Приємного перегляду робіт Émile Gallé і гарного вам
дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар