Новорічний настрій зі святковими роботами американського художника Tom Newsom

 

Останній день Нового року. Ніби час підбити підсумки, мріяти, чекати на диво і чим там ще радять займатися. Поки рік відлічує останні години?

Зазвичай. на все це залишається небагато часу, бо передноворічні клопоти – доста важлива частина святкової традиції. Звісно, можна зустріти Новий рік без генерального прибирання, без бучного застілля, без… Аби з гарним настроєм.

І дехто саме так і чинитиме. А дехто – обере більш традиційний розвиток подій із не менш традиційним фіналом: застілля, святково вбрана родина, відлік останніх миттєвостей старого року й загадування бажання при переході в рік новий. Аби всі були задоволені святом.

Й аби приготування не притлумило очікування дива, бо от без цього справді нелегко святкувати. А щоб цього не трапилося, ділюся з вами малюнками із Санта Клаусом від американського художника Tom Newsom. Чомусь саме цей чарівний любитель цуценят і кошенят видається мені затишним і зворушливим.

Якщо когось зацікавила творчість автора, то згодом, після завершення свят, можна перейти на сайт художника: http://www.newsomart.com/gallery.php?gallery=2

Приємного перегляду робіт Tom Newsom, друзі! Здоров’я, щастя й натхнення в наступному році вам і вашим рідним. Хай усе буде добре!

Прекрасна й магічна зима у "Двовзорах" українського художника Олега Шупляка

 

Українська земля щедра на талановитих митців, зокрема – на художників. Серед них – чимало тих, які у своїх роботах звертаються до теми зими.

А що тему цю можна обіграти у дуже багатьох ракурсах, то мова при цьому може йти як про сніжні пейзажи чи зображення традиційних святкових звичаїв й обрядів, до геть несподіваних інтерпретацій.

Скажімо. таких, до яких вдався відомий художник Олег Шупляк у своїй серії «Двовзори». Це – унікальна авторська назва, що позначає зображення « з подвійним дном».

Хоча. Як на мене, більш точно було б описати його роботи як майстерне використання оптичних ілюзій, що дозволяє розсунути рамки зображеного на полотні, змушує повернутися до них поглядом, вдивитися більш уважно. І бути винагородженим, побачивши, що картина набуває глибшого, прихованого сенсу.

Ці його картини дуже різноманітні за тематикою, але й зимі як дивовижному й казковому часу серед них відведено чимало місця. Скажімо, тут можна зустріти один із улюблених мотивів Олега Шупляка, який часто звертається до обігрування силуетів журавлів та їхніх біло-чорних крил. І тут інколи птахи видаються заметами, а інколи – охоронцями українських хаток. Чи звернення до відомої «Ночі перед Різдвом» М. Гоголя, чи обігрування святкового символу-оберега дідуха і салюту…

Більше про творчість митця можна дізнатися на його сайті: http://mrolik.arts.in.ua/

Приємного перегляду робіт Олега Шупляка і гарного дня, друзі!

Малі янголи, які дарують святковий настрій, від української художниці Анни Черненко

 

«Я хочу, аби люди, подивившись на мої картини, усміхнулися», – ділиться своїми прагненнями сучасна українська художниця Анна Черненко.

І, мені видається, що її картини справді дарують людям – і дітям, і дорослим відчуття щирої дитячої радості. Наївна й світла манера письма, за якою вгадується чудове володіння технікою, прості й радісні сюжети, загальне відчуття світу, де панує добро, – ці риси притаманні для усіх картин мисткині.

Адже вона малює янголів. Це – не могутні янголи-охоронці, а ніжні й наївні янголята, яких самих хочеться захистити чи хоч всміхнутись у відповідь на їхні щирі усмішки.

Художниця свого часу навчалася не лише в Сумській художній школі, а й у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. Потім – 20 років працювала архітектором, а малювання сприймала як хобі.

У 2010 році вона почала малювати картини у наївній манері, сприймаючи їх як своєрідну арт-терапію: коли в неї на душі було сумно, то намальовані янголи підіймали їй настрій.

І, як мені видається, не лише їй. Саме цим, на мою думку, й пояснюється така популярність картин мисткині. Мені от, скажімо, здається, що серія про снігових янголиків дуже пасує передноворічному настрою. Хоча, звісно, історій про пригоди малих чарівних криланів значно більше – на весь рік.

Приємного перегляду робіт Анна Черненко та гарного дня, друзі!

Така казкова й реальна зима в роботах англійського художника Jim Mitchell

 

В Англії, та й поза її межами, художника Jim Mitchell знають, перш за все, як автора казково-прекрасних ілюстрацій. І не лише в тому сенсі, що він ілюструє казки.

Найвідоміша серія його робіт – заквітчані старовинні будиночки, які сміливо можна брати за ілюстрації до класичних англійських літературних творів, відомих в усьому світі.

Чи, споглядаючи їх, відпочити очима й душею від сучасного ритму міста, відчути, що от добре було б пожити отак, у прекрасному позачассі. Звісно, не дуже довго, аби не встигнути засумувати за сучасністю.

Та, звісно, художник не обмежується в своїй творчості лише весною чи літом. Є в нього чимало прекрасних робіт, присвячених зимі. А яка англійська зима, ще й в декорація сільської засніженої місцевості (мо, не завжди й сільською, але точно не великих міст-мурашників) без згадки про Різдво?

І тут в його картинах можна побачити як казкового Санта Клауса, що квапиться рознести подарунки усім, хто вів себе чемно аж 365 днів, так і ялинку, встановлену посеред площі, а навколо неї – радісний святковий натовп. І родини, що квапляться у передріздвяних клопотах, і дітлахів, що завмерли перед вітринами з іграшками, у сподіванні, що схожі подарунки опиняться під ялинкою.

Тож кожна чи кожен може знайти в творчості митця саме те, що найбільше відповідає уявленням про світле свято, сповнене радості й надії.

Приємного перегляду робіт Jim Mitchell і гарного вам настрою на весь день, друзі!

Прекрасний світ мініатюр на чайних пакетиках від американської художниці Ruby Silvious

 

На сьогодні багато митців пробують свої сили в творчих марафонах. Що й казати, черговий творчий челендж – це не просто цікавий інфо-привід та можливість упродовж певного відтинку радувати своїх прихильників щодня новими роботами.

Це – ще й виклик собі-творцю, спроба працювати щодня, незважаючи на те, чи завітала в гості муза, прагнення відточити техніку чи розвинути незвичайну ідею. Та, врешті, чимало існує причин, аби розпочати власний творчий марафон та з честю пройти його весь, до останнього дня.

А чи замислювались ви, друзі, що буває в тому випадку, якщо марафон закінчився, а от творчі ідеї – ні? А таке інколи буває.

От, скажімо. із художницею-ілюстраторкою із США Ruby Silvious трапилось саме це: вона 3 січня 2015 року розпочала творчий челендж «363 дні чаю»: щодня до кінця року вона створювала картину-мініатюру на чайному пакетику.

До речі, вже під час реалізації ідеї художниця ділилася своїми враженнями-захопленнями: у світі чимало компаній випускають пакетиків для чаювання. Тож для такого проєкту можна обрати різні форми, розміри, а прикріплені до самих пакетиків різнобарвні етикетки-папірці часто слугують додатковим кольоровим акцентом для такої мініатюри.

Челендж був успішно завершений, потішивши і саму художницю, й її шанувальників. Та от і зараз, за 5 років потому, мисткиня буває повертається до незвичайної техніки малювання.

Серед тем бувають й актуальні, тож сумні: є навіть пакетик із зображенням масок. Є – із чудовими ідилічними краєвидами, куди так прагнеться поїхати, коли біда мине.

А серед моїх улюблених – зимові малюнки: пейзажі, жанрові сценки, зображення передноворічних клопотів. Життя триває. Попереду – свята, що традиційно приносять дива й народжують нові надії.

Приємного перегляду робіт художниці Ruby Silvious і гарного дня, друзі!