І, мені видається, що її
картини справді дарують людям – і дітям, і дорослим відчуття щирої дитячої
радості. Наївна й світла манера письма, за якою вгадується чудове володіння
технікою, прості й радісні сюжети, загальне відчуття світу, де панує добро, –
ці риси притаманні для усіх картин мисткині.
Адже вона малює янголів. Це –
не могутні янголи-охоронці, а ніжні й наївні янголята, яких самих хочеться
захистити чи хоч всміхнутись у відповідь на їхні щирі усмішки.
Художниця свого часу навчалася
не лише в Сумській художній школі, а й у Дніпропетровському
інженерно-будівельному інституті. Потім – 20 років працювала архітектором, а
малювання сприймала як хобі.
У 2010 році вона почала
малювати картини у наївній манері, сприймаючи їх як своєрідну арт-терапію: коли
в неї на душі було сумно, то намальовані янголи підіймали їй настрій.
І, як мені видається, не лише
їй. Саме цим, на мою думку, й пояснюється така популярність картин мисткині.
Мені от, скажімо, здається, що серія про снігових янголиків дуже пасує
передноворічному настрою. Хоча, звісно, історій про пригоди малих чарівних
криланів значно більше – на весь рік.
Приємного перегляду робіт Анна
Черненко та гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар