Я завжди щиро захоплююсь красою осені. Ну, крім тих
кількох днів, коли бурмочу у листопадове, зблякле від дощів і передчуття
приморозків небо: «Гей, там снігу ще не завезли? Ну, будь ласка!».
Але навіть у перші, ще навіть не золотаві, осінні дні
починаю сумувати за літом. Бо надто прекрасні прикмети довгої літньої пори. От,
хоча б, метелики.
І саме тому, аби розшукувати якісь гарні «осінні»
малюнки, пропоную помилуватися метеликами. І навіть не світлинами цих чудових «живих
квітів», а картинами відомого англійського художника ХХ століття Gordon Beningfield.
Щоразу, коли милуюся краєвидами чи анімалістичними картинами
талановитих митців, захоплююся не лише їхнім генієм, але й тим, наскільки вони любили
життя. І як намагалися поділитися своєю радістю від споглядання світу довкола з
глядачами
Скажімо, Gordon Beningfield народився у Лондоні у
1936 році, коли «вічне місто» ледь не знищили невпинним бомбардуванням на початку
Другої світової війни, його родина, як і багато інших біженців, перебралася до
сільської місцевості. Тут митець мешкав і ставши дорослим.
У сільському Хартфордширі він і розпочав кар’єру живописця
в 15 років, спробувавши себе як церковний художник.
Та відомий він не лише у Великобританії, але й
далеко за межами рідної країни, насамперед, своїми акварельними картинами,
присвяченими метеликами. Щоправда, інколи митець вдається до кількох штрихів акриловими
фарбами, аби підкреслити якусь промовисту деталь. Та найкраще для зображень
тендітних крил метелика підходить саме ніжні відтінки акварелі.
В Англії популярні арт-книги із зображенням його
метеликів. А у 1981 році вийшла спеціальна серія поштових марок, присвячена «метеликам
Бенінгфілда».
Приємного перегляду робіт митця та гарного дня,
друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар