Не так важливо, чи художник малює знайомі йому та
глядачам краєвиди чи символічно-абстрактні полотна. Все одно він прагне
зобразити свою душу і свій власний всесвіт. І те, настільки цей усесвіт не
суперечить тому, який носять у душі глядач, і «відповідає» за те, чи
подобаються його творіння?
Скажімо, дехто переконаний, що сучасний іспанський
художник Luis Romero малює краєвиди
рідної для нього Андалузії, дехто – що митець отак зізнається в любові до
рідного краю. А є й такі відгуки, що його картини – «карамельні», написані на
догоду публіці й мають суто комерційний підхід.
Оскільки кожен бачить у тих самих зображеннях щось
своє, то ви вправі приєднатися до будь-якої з озвучених точок зору. Мені. Скажімо.
імпонує ще одна: художник, навіть якщо бере за основу реальні краєвиди, створює
за допомогою пензля власну казку.
Це – персональний світ Luis Romero, де багато просто
тору й світла, яскраві кольори передають чисті емоції, а в містах, ледь
оповитих ностальгією і задумою, є місце для казок, у яких обов’язково все завершується
добре, але тут не затримуються спогади про трагічні сторінки історії. Тут саме
життя видається затишним і привітним, а за рогом – не тривога, а чергова
можливість для натхнення.
І, певно, чимало людей сприймає картини Luis Romero
саме так. Бо він – переможець численних виставок, а його шанувальники живуть
далеко за межами рідної для художника країни.
Приємного перегляду робіт митця та гарного дня,
друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар