Велике прибирання варто час від часу влаштовувати не
лише у шафах, але й у спогадах. Для чого? А хоча б для того, аби згадати, про
що мріяли в дитинстві. І від чого змушені були відмовитись у дорослому віці.
Ні, не для того, аби зіпсувати собі настрій. А навпаки, аби хоч на мить припустити:
а може, ще й зараз не пізно? Сього на
мить, завтра – аж на п’ять секунд…
От приблизно так трапилось із сучасною японською
майстринею Naho Katayama. Малою
дівчинкою вона любила рукомесла і творчість, у дорослому віці обрала інший
шлях, на жаль, за буденними клопотами часу на радість від творчості не
залишилось. І поступово забулося, як воно, коли білий аркуш паперу ніби обіцяє,
що з нього можна почати створювати новий всесвіт, який вразить не лише тебе,
але й інших.
Але в 2008 році Naho Katayama під час арт-терапії
призабуте дитяче відчуття почало повертатися. І найбільше до вподоби в
дорослому віці майстрині припало до вподоби витинання. Тільки білий колір
акварельного паперу. Дуже гострий канцелярський ніж і клей.
Хоча ні, клей з’явився пізніше, під час пошуку
власного авторського стилю. Коли майстриня почала створювати багатошарові
композиції, кожен шар-аркуш у яких був прорізаний окремо, а вже потім зібраний
у майже невагому й досить складну конструкцію.
Арт-терапія перейшла в хобі, а хобі з 2014 року
перетворилося на улюблену творчу професію. Прихильників таланту Naho Katayama
заворожує те, що зображення найбуденніших речей – від фруктів до будівельних
механізмів – перетворюються на мереживні витвори мистецтва.
Приємного перегляду робіт майстрині і гарного дня,
друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар