П’ятниця – саме час говорити про котів (тобто,
звісно, я говорю про них не лише раз на тиждень, але цього дня, додатково, ще й
розміщую в блозі чергові чудові картини. присвячені цим пухнастим чи й не дуже,
однак безсумнівним красеням).
Сьогодні ми милуватимемося дуже французькими котиками,
кицями й кошенятами. Так, я знаю, що національність для котів це – умовність. А
от манера їх зображення в конкретної авторки – ні.
Варто лише глянути на картини французької художниці Marie Amalia, аби згадати ілюстрації до
старовинних дитячих книжок чи родинні фотографії початку ХХ століття, а то ще й
більш ранні дагеротипи. От тільки замість дружних родин чи рокових красунь та
поважних красенів на глядачів дивляться коти й киці.
Сама мисткиня народилась у 1961 році в Парижі в
родині художників Cyrille і Suzy Bartolini. І ще в дитинстві
зрозуміла. Що хоче подовжити родинну традицію й стати художницею.
Щоправда, один час, закінчивши Паризький університет,
де вивчала образотворче мистецтво, вона продовжила навчання в скульптурній
майстерні Жоржа Жанклоса.
Однак потім Marie Amalia віддала перевагу не
скульптурі, а доста рідкісній техніці, якої її колись навчила мати. Це –
малювання на склі, коли фарбами наносять зображення, а розглядають його з
іншого боку.
Це – досить цікавий і складний виклик мисткині. Адже
доводиться малювати «догори дригом», тобто почати з деталей, тіней і світла,
щоб закінчити фон на відміну від класичного живопису.
Однак у художниці виходить настільки цікаво,
позитивно й незвично, що її роботи виставляють у різноманітних мистецьких
галереях – як у Франції, так і за кордоном.
Вона малює яскраві краєвиди, птахів і, звісно,
котів. Дуже багато різноманітних котів, які користуються чималою популярністю
серед шанувальників її творчості. Більше про її творчість можна дізнатися на
сторінці мисткині: https://www.marieamalia.com
Приємного Marie Amalia перегляду робіт і гарного
дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар