Казкові сни та реальність від української художниці Катерини Дудник

Понеділок. Ні, зовсім не «день важкий». Нащо аж так банально? Просто час подбати про те, аби весь тиждень у нас усіх був казковий настрій.

Розумію, що знайдуться скептики, які згадають стару примовку, по те. що «життя як у казці: чим далі – тим страшніше». Ні, звісно, то їхнє право вбачати  у своєму житті те, що вони хочуть вбачати. 

Хоча чомусь у цьому вислові не відбивається ще одна загальновідома думка: у казці не може бути все і весь час гарно й безпроблемно, бо по що тоді й розповідати? Але так уже заведено, принаймні в останнє століття, що казки мають завершитися перемогою тих, хто тієї перемоги вартує. 

А ще, у казках, не лише у тих, які розповідають дітям, але й у тих, які малі вигадують самі, панує особлива атмосфера. Інколи не відразу й збагнеш, де закінчується буденність і починаються дива й пригоди, котрі чекають як не за кілька кроків, то вже за рогом точно.

Саме такий світ відображено в картинах молодої української художниці Катерини Дудник. 

«Не буває абсолютних дітей, не буває абсолютних дорослих. Усі ми приходимо зі світу казок, в якому сняться найяскравіші сни, де повітря просякнуте мріями. 

Найголовніше, під час дорослішання не загубити  дитину всередині себе, роблячись мудрішим, залишатися відкритим душею, люблячим та завжди готовим до зустрічі з казкою», –  так художниця розповідає про свої  роботи.

Катерина Дудник народилася у 1982 році в м. Ізмаїл. Першим її вчителем малювання був тато, а мама завжди підтримувала доню та заохочувала її до творчості. Інколи здається, що спогад по ті перші дитячі малюнки, на яких мала Катря намагалася відтворити красу довколишнього світу, можна відшукати і в її теперішніх роботах.

Вищу освіту художниця здобула в Національній академії живопису та архітектури в 2001-2007 році. Після брала участь у численних індивідуальних та групових виставках творчих робіт у Києві, Ізмаїлі, Чернігові, Дніпрі, Львові тощо.

Приємного милування її роботами та гарного настрою на весь робочий тиждень, друзі!

І бонусом, не змогла втриматися, ааби не показати вам її іолюстрацію до "Аліси в Дивокраї". Так, я невиправа. Але де ви ще зможете побачити Березневого Зайця, що виконує романс, можлво, навіть на честь Аліси?