П’ятниця. Котики. Нічого несподіваного.
За фактор несподіваності вже відіграла погода в моєму
рідному мсті, вирішивши, що сніг із дощем за тиждень по Великодню – це те, без
чого сумують містяни.
А ще, я, здається, вивела ще одну тезу для себе із
переліку: для чого нам потрібні кои7 Аби за такої погоди сидіти поруч із сумною господаркою і спостерігати за
дощовими краплями на віконній шибці. У котів це, зазвичай, виходить значно
краще ніж у людей. Хоч майстер-класи бери!
А якщо вже сум виглядає не таким художнім, як у когось
поруч, то на такий сум можна і «забити». І провести час із більшою користю
навіть у непогоду. От хоча б переглянути кілька дуже ніжно-акварельних малюнків
художниці із Мінська Катерини Бабок.
Тема не те, щоб новаторська: малі дівчатка і малі
кошенята. Але усі її малюки – і двоногі, і чотирилапі, – такі зворушливі, а
світ на малюнках таких щойно вмитий і ясний, що мимоволі починаєш посміхатися,
коли їх розглядаєш.
Приємного милування її роботами, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар