Відомі герої дитячих казок крізь призму корейського світогляду від художниці Na Young Wu

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог…

(Р. Кіплінг, переклад Максима Стріхи)

Звісно, на сьогодні, в епоху глобалізації, слова геніальної «Балади про Схід і Захід» видаються застаріли. Це якщо не згадувати про те, що весь твір була написана, аби спростувати перше твердження. 

Але все одно, стикаючись із культурою так званих «країн Сходу» мешканці Південної Європи люблять подивуватись: ох і дивні ці корейці (китайці, японці і т.д. – потрібне підставити). Більше того, про дивне «інопланетне» мислення мені доводилось чути від щирих поціновувачів аніме, манг та всього такого іншого.

Звісно, тоді цілком закономірним буде питання: а в_ них_ що говорять по нас? Теж вважають дивними?

Перед вами – спробами показати, якими може бачити усім нам добре відомі народній й авторські європейські казки сучасна корейська молодь.

Це – проект молодої художниці з Кореї Na Young Wu. Вона показала, як би виглядали герої звичних нам казок, якби були персонажами сучасних мультфільмів і коміксів-manhwa у Кореї.

Звісно, кожен митець має право на свою точку зору, а глянути на добре відоме з іншої точки зору інколи буває дуже корисне. Але не певна, що авторка мала на увазі «додаткові» думки, які у мене виникли при перегляді.

Наприклад, що Чудовисько – доста симпатичне. Але мені можна: я люблю тигрів (на малюнках та фотографіях).

Чи що спершу казка про Червону шапочку писалася Шарлем Перро для дорослих і мала на меті попередити надто довірливих дівчат, що галантні кавалери бувають небезпечні.

Чи що Принц у «Русалочці» з жиру бісився – нічого «нелюдського» у симпатичній дівчинці немає.

Та то так, думки вголос. А глянути на знайомих із дитинства героїв крізь призму іншої культури таки цікаво. Тож приємного перегляду вам, друзі!