т навіщо ображати художників минулих століть? А
дехто з глядачів робить це і навіть не підозрює про те, що чинить негарно! Мені
нещодавно на очі трапився допис в одному навколомистецькому онлайн-товаристві,
що, мовляв, засилля котиків в інформаційному просторі – то ознака 21 століття.
Мовляв, митці спекулюють на вподобанні публіки, якій
тільки котиків й подавай. От чого дехто такої поганої думки про публіку? Котики
подобалися й тим, хто жив на століття й століття раніше. І чого такої поганої
думки про митців? Невже б вони раніше не змогли збагнути, наскільки представники
родини котячих прикрашають витвори мистецтва?!
Скажімо, французький художник й ілюстратор Louis Icart (1880-1950),чия творчість відома усім шанувальникам модерну
й, особливо, арт-деко. На його картинах – красуні, це – його основа тема, та й
не диво: зображення гарних жінок у модних сукнях, часто з натяком на фривольність,
користувалося неабиякою популярністю в ту епоху. та нас цікавить те,що й така значуща
тема не завадила митцю часто додавати на акварельних та графічних малюнках
зображення котів.
Ще цікавіше те, що на
початку свого дорослого життя Louis Icart вивчав банківську справу й
хотів надалі працювати в банку, але потім пішов підмайстром у художню майстерню
й почав копіювати листівки з красунями. Щоправда, саме копіїстом він був
недовго: доста швидко талановитий молодий чоловік почав малювати оригінальні
картини. І почув із тендітними красунями розміщав там домашніх пташок, песиків
і котів. Котів – найчастіше.
Можливо, тому, що граціозні жінки чудово гармоніюють
фіз. такими ж граціозними кішками на його малюнках? Чи й справді секрет в тому,
що глядачі додатково цінують саме котів?
У будь-якому разі, приємного вам перегляду робіт Louis
Icart і гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар