Осінь схильна до імпресіонізму. Щедрі мазки яскравих
кольорів, гарячкова суміш сірого фону, бляклих відтінків та яскравих плям.
Враження – від щедрої порції сонця, що не втомилось світити за літо, до
трагічної ноти передчуття зими. І все, аби нагадати: думай лише про цю мить.
Не згадуй про усмішку літа, бо то –
шлях до суму, не думай про зиму і не рахуй із острахом до неї дні, бо загубишся
між шурхітливими сторінками витонченого від початку року календаря. Є лише ця
мить осені – відчуй її красу, навіть якщо інші побачать лише нудний дощ і
розмокле листя.
Саме тому осінь – чудовий час говорити про імпресіоністів. А я тут ще
знайшла картини цікавого художника, який любить зображати прогулянки на
велосипедах під дощем. Ще й із таким почуттям, що ніяк не збагнеш: чи то
освідчення осені в коханні, чи то із серії: хто і за що напустив на нас цей
сезон?
Тож знайомтесь: Овік Заграбян. Цей
художник живе в Одесі, але народився у Вірменії. До речі, у родині художників.
Тож із дитинства визначився із майбутньою професією та надалі, у дорослому
віці, вдало реалізував себе в образотворчому мистецтві.
Ну, щодо того, що обрала його саме за картини з велосипедними прогулянками
я дещо перебільшила, каюся. Він блискуче відтворює сценки із міського життя. До
того ж, так майстерно поєднує ліризм і почуття гумору, що глядачу залишається
щиро посміхатися із кумедних героїв. Поки на одній із картин він, той глядач? не
завмирає, обережно питаючи у себе: а це – точно не про мене?
Тож осінь, певно, цілком схвалила б такий підхід до мистецтва.
Приємного перегляду його картин! Гарного, зеленого із першим вкрапленням
золота й вохри, осіннього дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар