Мініатюрний світ, сповнений великою любов'ю та радістю, від Gale Elena Bantock

Друзі, а ви колись замислювались, наскільки підступними бувають хобі? Ось ідеш собі на виставку, проходиш повз вітрину крамнички для творчості чи книгарні… Чи навіть прогулюєшся осіннім парком і помічаєш як гарно природа поєднала кольори крихкого опалого, але такого неймовірно гарного хоч на коротку мить листя. Й ось – бац! – ви вже маєте хобі, яке поглинає час, сил, гроші (і не треба зараз про історії успіху хендмейдерів, будемо чесні, заробить на цьому помітні кошти хіба кожен сотий митець).

Але, - хай би тому хобі, якщо вже з’явилося, жити довго і щасливо разом із новим господарем! – скільки ж задоволення воно приносить. А інколи навіть таки переростає у справу життя.

Саме так трапилось із англійською майстринею Gale Elena Bantock. Навчання на реставратора у престижному в West Dean College, роки, присвячені реставрації кераміки у приватних майстернях, далі – власний бізнес у Хастінгсі.

Одного разу їй принесли на реставрацію старовинну порцелянову ляльку – так звану «річ з історією», з якою та історія була за сувора. У пошуках потрібних для реанімації деталей, Gale Elena Bantock завітала на виставку лялькових будинків-мініатюр… І чи то закохалась, чи захворіла мініатюрними копіями житла.

Хоча, про яку хворобу може йти мова, якщо людина займається тим, що приносить їй щастя? Ще у 1993 році, ще досить недосвідченим новачком-мініатюристом, вона виставила кілька своїх робіт на щорічній Лондонській виставці «Мініатюрист року», організованою знаменитою серед шанувальників організацією «Dolls House and Miniature Scene Magazine» - і посіла друге місце.

Успіх окрилив майстриню. Банально? А істини вони такі, часто маскуються під банальність. За наступні чверть століття вона багато разів ставала учасницею відомих виставок та шоу, у неї – ціла армія поціновувачів творчості.

Навички та добра теоретична база ремесла реставратора допомагає мисткині створювати копії будинків у масштабі 1:12. Та заворожують прихильників не лише витончені деталі та дбайливе дотримання усіх пропорцій. Не менше їх захоплюють іграшки-мешканці цих домівок: прекрасні дами у старовинних шатах, веселі чи задумливі малюки й малючки, песики й котики, без яких не можлива жодна країна, навіть мініатюрна…

Вони не лише деталі інтер’єру, які мають підкреслити масштаби будинків чи засвідчити майстерність авторки. Ні, кожна така фігурка має власний характер і варта окремої історії.

Тож приємного милування її творіннями, друзі, та гарного вам дня!