Відвічна суперечка між прихильниками «традиційного малювання» та фотографії
інколи виносить на поверхню аргумент: та яке це мистецтво?! Клацнув, злив у
комп, обробив мінімально фотошопом – то скільки це часу треба, ну, хай із
півгодинки. А от малюнок, навіть якісний начерк потребує значно більше часу й
зусиль!
Про дагеротипи та кількість зусиль, які таки треба було витратити у ті часи
задля їхнього створення, починати сьогодні не будемо. Тоді й на банальні побутові
клопоти витрачали куди більше часу.
А от майстри, які зараз працюють у техніці фото-ф’южн, певно, посміхнулися б на пропозицію «мірятися» праце
годинами як показником рівня майстерності.
Бо, скажімо, канадська художниця та фотографка Ysabel LeMay на кожну свою роботу витрачає багато часу. Інколи – до місяця.
Кожен її твір – це колаж, на виготовлення якого пішло кілька десятків власноруч
нею зроблених світлин, котрі пройшли прискіпливий відбір.
Та головне, звісно, не це, а те, що в результаті довгої кропіткої праці у
неї виходить створити зображення «серединного шляху» - того самого, що завжди
поруч, але побачити його можуть лише одиниці, бо він веде до країни мрій,
країни, сповненої чарівництва.
Тут я маю попередити, що сама авторка так не відгукується про свої роботи.
Це – суто моя, може. трохи романтизована, інтерпретація. Сама ж вона, можливо,
просто насолоджується тим, як із буденних частинок малюнків, немов із скелець
калейдоскопу, народжують диво-картини, від яких важко відвести очі.
У будь-якому випадку. ці роботи варті уваги. Саме так вважають численні
поціновувачі робіт художниці з усього
світу.
Приємного знайомства з її творчістю та гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар