Американська художниця Joy Campbell
дуже любить кішок, не менше ніж котів і кошенят. Тим моїм друзям, які на цьому
місці ввічливо стримали здивоване: «А
що, без пояснення ми б не здогадалися?», – дякую за делікатність. А ще,
поспішаю запевнити, що це – далеко не єдина і навіть не головна (хоч у це не
так і легко повірити) складова її успіху.
Ще у неї є гарні, світі й оптимістичні інколи з ледь помітною іронічною
ноткою виписані з любов’ю, знанням та почуттям гумору малюнки інших домашніх
улюбленців та пейзажі. Joy Campbell мешкає у невеличкому містечку Уінлок у
штаті Вашингтон та полюбляє не лише малювання, але й фотографію та садівництва.
І навіть сама вагається, у якій послідовності розставити ці свої захоплення.
Щоправда, не знаю, як щодо садівництва, та й фотографії її у світовому
павутинні поки що не розшукувала. Але якщо вона приділяє їм стільки ж уваги, як
і малюванню, то, певно, досягла чималих успіхів.
Бо живописом вона займається уже 30 років, не боїться експериментувати та
змінювати техніку: раніше вона мала справу з акрилом й акварельними фарбами,
зараз віддає перевагу масляній. Не втомлюється шукати і вдосконалюватись.
Бо
навіть більше ніж малювання, фотографію й садівництво полюбляє життя у всій
його повноті. А хіба таке, повне, сяюче усіма барвами життя можливе без котів?
Гарного настрою від перегляду, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар