Весна – то час акварельних кольорів та ніжно-прозорого акварельного
ж настрою, який так легко зіпсувати трохи недодавши якогось відтінку чи,
навпаки, сипонувши його надто щедро.
Саме тому напровесні для мене особливо приємно зайвий раз
помилуватися професійним малюнками в акварельній техніці. Насправді, аби акварельний
малюнок був вдалим. Потрібно не лише роками напрацьована техніка, але й особливе
ставлення до часу – розуміння. Що от просто зараз ти займаєшся найважливішою
справою, яка поглинає усю твою увагу. а все інше може зачекати.
Як на мене, така філософія гано себе виправдовує не лише під час
малювання. Скажімо, у суботу зранку, коли під кухлик улюбленого напою ви
милуєтесь гарними малюнками. Та от хоча б ілюстраціями японської художниці Juri Ueda. Для них характерні чисті лінії, велика увага до
кольорів і трохи підкреслено наївно-дитячий стиль у відтворенні образів.
Мабуть, я мала б втрутитись. Спробувати нагадати, що не варто споглядати японський живопис з європейської точки зору. Існують певні традиції, які відтворюються в сучасному мистецтві, та хоча б в аніме. Великі очі на малюнках чи в анімації – то не просто гарно. Це свідчення того, що героїня чи герой – гарна людина, з чудовою душею і, швидше за все, перебуває як не в сонячно-безхмарнону, так у світло-мінорному настрою, не впускаючи в душу злість чи заздрість. Носи та роти на таких зображеннях або зведені до мінімуму, або відсутні, аби не відвертати увагу від очей. Урешті, замість міміки. Настрій героя передає його зовнішній вигляд та навколишній пейзаж. І вже зовсім точно художники, які малюють в такій манері, не ствлять собі за мету створити реалістичну картину.
Я хотіла усе це розповісти. Але не стала. Бо відчувалось, що сперечальникам дорога суперечка, а не спроба порозумітися чи дізнатися щось нове. Мовчки закрила інтернет-вкладення.
Але вирішила, що обов’язково покажу малюнки Juri Ueda вам, друзі.
Тож приємного милування та гарного настрою, не лише на вихідні, але й на наступний тиждень!
Немає коментарів:
Дописати коментар