П’ятниця. Котики. Тобто один цілком конкретний чорний
кіт. Ні, навіть не так Чорний Кіт від художниці із Сполучених Штатів Америки Аnnya Djachiachvili.
Як і личить кожному коту, тим більше чорному, це –
казкове створіння, у всіх сенсах цього слова. Сибарит, гурман, філософ, знавець,
як жити правильно. Хоча його поняття «правильно» інколи трохи розходиться із
цим терміном у розумінні середньостатистичного кота.
Якщо, звісно, такий міфічний звір, як «середньостатистичний
кіт» існує в природі. Я б ще про «нормального кота» згадала! Але наш кіт твердо
знає: смачного мало не буває, якщо хочеш підтримати приємну для ока форму. А найсмачніше
печиво те, яке «скошатичили» у ліжку.
Але хіба такі філософські погляди на життя і навіть
дружбу заважають йому шкодити та вплутуватись історії, варто господарю (помешкання,
де він живе, не самого ж кота, звісно) на хвильку відвернутися? Ні, не
заважають. Хоча на мене таки справило враження таке творче застосування
техніки, аби лапи не втомлювались від капостей.
А ще, як і личить страшному Чорному Коту, знається на
чарівництві та не забуває святкувати Гелловін.
А ще, десь у душі він янгол, як і всі коти. А якщо хтось
не вірить, то для скептиків є переконливий доказ – малюнок крил.
О, ледве не забула! Із ним ще й пов’язана містична
історія. Десь із місяць тому, у лютому, я розміщувала в цьому блозі пост про Annyа Kai та її яскраво-позитивних совок. І ще скаржилась, що таке
вміння працювати з кольором та здатність сміливо експериментувати зі створенням
найяскравіших фарб обмежується однією темою. Хоча совки у неї таки чудові: http://mytradosti.blogspot.com/2017/02/annya-kai.html
Як виявилося, дарма
скаржилась, моя провина. Могла би збагнути, що в творчої особистості може існувати
кілька псевдонімів для різних проектів. А ось манера виконання залишається
характерною і радує око.
Тож приємного перегляду та гарного настрою, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар