Дехто стверджує, що на малюнках техаської художниці Susan Wheeler завжди панує
Різдво. Коли такими щирим поціновувачам творчості відомої ілюстраторки справедливо
вказують на численні листівки із її героями, дія яких відбувається восени чи
влітку, вони виправляються. Мовляв, мали на увазі той самий «Дух Різдва», про
який так натхненно свого часу писав Чарльз Діккенс.
Бо хоч зайці, мишеня, білочки та всі-всі інші істоти чарівного світу
авторки не лише прикрашають ялинку чи чекають подарунки від Різдвяного Діда, але
й живуть повсякденним життям: ходять до крамниць, навчають малечу готувати,
вибираються родинами на пікніки – але у
них так затишно й гарно, спокійно навколо й у душі, як має бути на Різдво.
Що й казати, за Різдвом закріпилася слава сімейного свята, де немає місця
чомусь поганому чи тривожному. Але, певно, оте відчуття радості від кожної
дрібнички у нашому метушливому світі цінується і в будні. Бо листівки, створені
за мотивами ілюстрацій Susan
Wheeler, користуються великою популярністю і в Англії, і в
Америці.
Акварелі, де немає місця ляпкувато-заяскравим кольорам, неспішне життя,
стилізоване під провінційне містечко десь кінця ХІХ століття. І що, якщо там
діють зайці чи миші, якщо все впізнавано? Поклавши руку на серце, багато хто із
нас, навіть втомившись від стрімкого ритму сучасного міста, не переїхав би туди
назавжди. Тільки на час, туристом. Чи почитати про це гарну книгу. Чи
подивитись гарні акварельні листівки. Аби надихнутись їх сітлом і спокоєм перед
початком нового напруженого тижня.
Приємного милування, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар