Навіть якщо художник обрав для себе жанр гіперреалізму, все одно на полотні
чи аркуші паперу – не відбиток реальності, а погляд на світ крізь магічну
призму, ту саму, яку ще називають талантом.
А вже якщо художник свідомо вдався до того, що в літературі іменують
магічним реалізмом… У цьому випадку бувають несподівані, до запаморочення
голови, й настільки ж талановиті речі. Скажімо, якщо мова йде про творчість
сучасного британського художника Neil Simone.
При першому знайомстві з його роботами багато глядачів «купуються» на їх своєрідність,
вважають, що це – «картини про картини» у рамках пейзажу. Але. якщо придивитись
пильніше, то стає зрозуміло, що в його творчості немає чіткої межі між реальністю
й вигадкою.
До речі. сам Neil Simone стверджує, що цінність його полотен – саме у відсутності
чіткої межі між фантазією й реалістичним зображенням.
«Я малюю світ саме таким, яким бачу. Світ у вимірі тіней, форм, протилежностей
і кордонів, що постійно змінюються», – зазначає митець. Хтозна, наскільки у
такому зізнанні метафоричності, а скільки – чистісінької правди.
Однак на багатьох прихильників його творчості нереалістичні роботи не лише
справляють заворожуюче враження, але й викликають прагнення випробувати і свої
творчі здібності.
Щиро сподіваюсь, що перегляд картин
як не підштовхне вас, друзі, просто зараз взятися до улюбленого хобі, так
подарує гарний настрій.