Каміння, що має душу: дивовижні роботи японської майстрині Akie Nakata

Одного разу, не так уже й давно, зрештою, у 2011 році юна японська дівчина Akie Nakata гуляла берегом річки. Її увагу привернув камінець, кий видався схожим на кролика. Дівчинка захопила знахідку із собою, принесла додому. Та виявилось, щоб інші побачили зворушливу й прекрасну тваринку, доведеться попрацювати.

Вона старанно розмалювала свій перший камінь, який справді став дуже скидатися на кролика. Тоді ще юна майстриня не здогадувалась, що це заняття перетвориться навіть не на хобі, а на спосіб життя.

Уже майже десять років Akie Nakata розмальовує річні камінці, перетворюючи їх на птахів, котів, песиків, лисиць і кролів, бегемотів і слонів. У її творчості багато шанувальників: глядачам подобаються реалістичні, яскраві й зворушливі роботи мисткині. Саме споглядання її «кам’яних тварин» підіймає настрій.

Сама майстриня розповідає, що кожна така робота вимагає від неї терплячості, наполегливої праці, бажання розкрити красу матеріалу й уяви. До речі, каміння для неї більше ніж просто «полотно» для вдалого малюнку.

Вона сама старанно під час прогулянок добирає потрібні камінці. При цьому художниця стверджує, що покладається на внутрішнє чуття: деякі каміння ніби навмисне кидаються у вічі, «підказуючи», яку саме тварину вони зображатимуть.

«Не завжди їхня форма ідеально пасує до задуму, – зізнається майстриня, – але я ставлюся до кожного каміння з глибокою повагою: форма і розмір кожного із них формувався тисячоліттями перш ніж набути теперішнього вигляду».

Що цікаво, розповідаючи про секрети своєї майстерності, митскиня зазначає, що найостанніший етап – це зображення очей чергової тварини чи птаха. І лише коли погляд стає «живим», вона вважає, що досягла результату.

Я тут згадала звичай, що побутував у старовину між лялькарями: останніми при виготовленні ляльки мали бути очі. Бо коли вже намальовані, вишиті тощо очі – лялька отримала душу. Переробляти її не варто, щоб не спричинити біль.

Виникає враження, що й розписані Akie Nakata камені теж мають душу. Приємного перегляду її робіт і гарного дня, друзі!

Одна з найвідоміших чарівних історій від англійського казкаря очима Сальвадора Далі

У будь-який рік – і кращий, і важчий для когось чи для багатьох – можна знайти приводи для святкування. Скажімо. ювілей із дня виходу улюбленої книги. Як на мене. цілком незлий привід порадіти і згадати якісь незвичні історії, пов’язані із знаковим для читачів творів.

Не лише я, але й численні прихильники казки «Аліса в Дивокраї» Льюїса Керолла з усього світу пам’ятають, що ця книга вперше побачила світ у 1865 році. І хай хтось тільки скаже, що у 2000 році – не поважний ювілей оповіді про малу дівчинку з вікторіанської Англії, яка втрапила в химерний і дивовижний світ. Чи заснула у спекотний літній полудень і побачила уві сні неймовірну історію. Це вже як на чий смак.

А щоб «привітати» книгу із черговою «круглою» датою, я пригадала про один із найбільш дивовижних варіантів ілюстрації до цієї історії. А саме, про ті, які зробив славнозвісний (чи тут більш доречно було б слово «культовий»?) художник 20 століття Сальвадор Далі.

Ті, хто не дуже близько знає біографію цього митця, щиро дивується, дізнавшись, що він взявся за ілюстрацію дитячої книги. Ну, по-перше, серед робіт художника були й більш дивні на сторонній погляд, скажімо, щедро ілюстрована кулінарна книга. Хоча, будемо відверті, книга та – дуже своєрідна. І цікава буде, певно, насамперед, не лише любителям кулінарії.

По-друге, недаремно ж навколо цієї дитячої книжечки яке десятиріччя не вщухають суперечки в химерних пригодах хтось вбачає політичні натяки, актуальні для епохи автора, хтось – наукових трактат чи таємне послання.

Так чи так, але у 1969 видавництво «Random House» саме Сальвадору Далі замовило 13 ілюстрацій до «Аліси в Дивокраї»: по 1 ілюстрації-геліогравюрі до кожного з розділу й 1фронтиспис-гравюру.

Відразу скажу, що тираж був дуже обмежений і призначався не для широкого кола читачів, а для «обраних». Тобто для колекціонерів, які із задоволенням придбають ще один варіант «Аліси» чи для прихильників творчості Сальвадора Далі, які раді будуть глянути на незвичну грань творчості улюбленого митця.

Зрозуміло, що на сьогодні та книга – бібліографічна рідкість. Однак до 150-річчя з дня виходу книги видавництво «Princeton University Press» перевидало цей варіант «Аліси в Дивокраї», зробивши його більш доступним для шанувальників.

Декотрих читачів заворожують поєднання тексту Льюїса Керолла і малюнків Сальвадора Далі, дехто жаліється, що це вже надто ускладню і так не те, щоб лінійний зміст. Однак і в цьому випадку, зазвичай, ілюстрації не залишають глядачів байдужими. А це ж – одне із важливих призначень малюнків у книгах.

Гарного настрою і чудового дня, друзі!

Прекрасні різьблені візерунки на фруктах й овочах митця з Австралії Daniele Barresi

Для того, щоб створити дивовижні й прекрасні роботи, від споглядання яких будуть захоплено охати глядачі, деяким талановитим людям потрібно зовсім дещиця.

Хоча тут дуже важливо зважати, що вимірювати талант я не беруся, але вважаю його обов’язковим і чи не найголовнішим компонентом втілення в життя художніх проєктів. Так само, як і прагнення порадувати світ і себе цікавими й оригінальними творами, любов до хобі, вміння багато часу й сил присвятити улюбленій справі, а отже, й здобути необхідний досвід тощо.

А ось якщо йдеться про суто матеріали, то італійський митець Daniele Barresi, який на сьогодні живе в Австралії, та його дивовижні роботи добре відомі серед любителів карвінгу з різних країн. А для створення різьблених і дуже складних навіть на невтаємничений погляд скульптур митцю потрібно небагато: мило, фрукти й овочі, інколи – сир та власне ножі, як інструмент різьблення.

У результаті натхненної роботи з його рук виходять прекрасні, хоча часто-густо зовсім недовговічні скульптури, що зображають людські фігури, птахів і звірів, рослини, геометричні візерунки тощо.

Більше про творчість митця охочі можуть дізнатися на його сайті: https://www.danielebarresi.net/gallery

Приємного перегляду робіт Daniele Barresi, друзі! Гарного дня усім!