Радість, щастя і сум дитинства в ілюстраціях Marcel Marlier

Перший день літа. Це – привід для свята. І як же не згадати про таку важливу дату у блозі?

А ще, це – День захисту дітей. Чомусь багато хто сприймає це як привід для дитячого свята. Хіба я проти? Свят для дітей замало не буває. В ідеалі, кожен день мав би бути святковим в дитинстві. Ні, не через купу подарунків чи дорогі розваги, а тому що поруч ті, кого любиш, вони тебе люблять і ти певен у цьому. А ще, вони щиро й радісно усміхаються. І ти усміхаєшся їм у відповідь.

А от для дорослих цей день – непоганий привід замислитись: коли ж нарешті прийде час, коли нагадування: діти потребують захисту! – стане неактуальним?

Але зараз я не про цю, доста сумну і складну тему, а про ілюстрації, доречні до цього чарівного дня. Звісно, я не мала сумніву, що на малюнках сьогодні повинні бути малюки. Але хто ж має бути автором тих малюнків, якщо стільки чудових художників із великою любов’ю звертаються і зверталися до теми дитинства? Хоч лотерею влаштовуй, аби обрати лише одне ім’я!

Тож сьогодні ми милуємося малюнками чудового бельгійського ілюстратора Marcel Marlier (Марсель Мальєр). На жаль, його уже шість років, як немає з нами. Але прожив він довго, встиг відсвяткувати своє вісімдесятиріччя, а його життя було сповнене роботою, яку він любив найбільше: ілюструванням дитячих книжок.

Діти всього світу люблять серію книг по дівчинку Мартіну письменника Жильберта Делаея. Традиційно більш ніж півсотні книг про пригоди малої Мартіни та її чудової родини, яка завжди рада підтримати це чудове дівчисько, видають з ілюстраціями Marcel Marlier. 

Ну так, роботу над цими книгами художник розпочав у 1954 році. За цей час життя змінилося ледь не до невпізнанності у багатьох його проявах. Але тим приємніше знати, що в дечому, хоча б в розповідях про дружні й веселі родини, які досі цікаві сучасним дітям, воно залишилось незмінним.

А ще, наприкінці 60-х рр. минулого століття художник ще й власну серію книг про Жан-Лу та Софі.

Ви ж уявляєте, скільки у нього ілюстрацій про його маленьких героїв? Ті, що я відібрала до цього посту, можуть бути не найкращими з точки зору когось іншого. Однак дуже сподіваюся. Що вони сподобаються і вам!

Приємного милування!

Паперові крила, що тріпотять на справжньому вітрі, від колумбійської художниці Diana Beltran Herrera

Дехто мріє про крила. І це – справді чудова мрія. Аби лише не бажати, мов ображений підліток: що от, стану крилатим, полечу далеко-далеко – а ви всі плакатимете без мене. Звісно, і таке використання крил можливе, але якось це… як із гармати по горобцям.

А от дехто хоче мати крила, аби подарувати їх іншим. І тоді трапляються дива. Навіть якщо ті крила – з паперу. А «інші» – твої власні поробки.

Ось і художницю з Колумбії Diana Beltran Herrera (зустрічала транскрипцію – Діана Белтран Еррера) багато із її шанувальників називають чарівницею. Один із найпоширеніших відгуків на її творчість: «здається, що птахи от-от полетять, мов живі!».

І не диво, до створення її старанно – пір’їнка до пір’їнки – вирізаних із паперу та змодельованих птахів докладено стільки терпіння й любові, що легко відчути посвист вітру в їхніх крилах. 

Художниця працює у галузі промислового дизайну, а створення усім відомих і геть фантастичних птахів – то її відпочинок, хобі. Серед її виробів немає двох однакових: вона старанно викреслює кожну нову модель, проводить розрахунки, підбирає відтінки кольорів, а вже потім береться до справи. Аби поповнити свою колекцію черговою паперовою, але такою живою птахою.

Приємного милування та гарного настрою, друзі!