Під новорічні свята навіть затяті скептики прагнуть вірити в диво. Але вдало
маскують це, чіпляючи на робочий стіл комп’ютера не зображення Санта Клауса, Святого
Миколая чи чарівного сніговита, а зимові пейзажі, від яких віє умиротворенням і
спокоєм.
Цілком можливо, що серед таких малюнків будуть і картини американського художника
ХХ століття Thomas Kinkade. Його засніжені будиночки, північне
сяйво, різдвяні віночки на дверях чи привітливо освітлені вікна часто видаються
на запити на кшталт «зимові картинки гарні».
І не варто вважати, що таке ставлення до його картин – то через епоху інтернету.
Скажімо, в 90-х рр. минулого століття в Північній Америці, за даними
статистики, в кожному 20-му будинку можна було побачити репродукції, календарі,
пазли тощо із зображенням його картин.
Саме тому багато хто стверджував, що автор ставився до своєї творчості виключно
як до успішного комерційного проекту. Щоправда, навіть критики зазначали, що художник
завжди щедро жертвував із коштів, зароблених малюванням на притулки, лікарні та
в різні фонди, що підтримували тих, хто цього найбільше потребував.
Але навряд чи все було так однозначно: Thomas Kinkade щиро вважав, що він малює
мрію і цим самим дарує її людям. І схоже, у чомусь «ілюзіоніст світла», як він
сам називав себе, мав рацію: популярність його робіт, серед іншого, полягає і в
тому, що вони «дозволяють» на мить зупинитись, забути про шалений щоденний ритм,
відчути щось схоже на медитативний настрій, коли тягне пороздивлятсь щось
приємне оку, те, що не має безпосереднього стосунку до буденних справ.
Саме тому його картини так радували глядачів. Особливо ж – різдвяні. Бо для
сучасної Америки, а схоже, вже не тільки для неї, Різдво – то не лише релігійне
свято. А привід «втекти» від буде ості в затишний світ, зустрітися з близькими
й рідними, відчути, що десь є безпечне і дуже гарне місце, е тобі завжди раді.
Тож приємного вам перегляду робіт художника й гарного передріздвяного настрою,
друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар