У Швейцарії, на березі озера Санкт-Моріц, є незвичайний будинок. Його стіни
прикрашають фрески та чарівні, повні ніжних кольорів і світла акварельні
малюнки. А ще – в ньому багато іграшок, лялькових будиночків і книг. І ще є
орган, бо твори Баха чудово звучать саме на органі і саме на березі
мальовничого озера.
Здається, що цей будинок опинився в нашій буденній реальності з іншого казкового
виміру, де є місце для добрих чарівниць, які люблять розмовляти з деревами,
квітами і тваринами. І трохи соромляться людей. поки не переконаються, що перед
ними добрі істоти – не гірші за мешканців лісу. Й водночас варто переступити його
поріг, аби переконатися: мешканці цього будинку свого часу були справді щасливими.
Трохи шкода, що зараз тут ніхто не живе, однак будинок тримається мужньо, адже бути музеєм чудової ілюстраторки дитячих книжок – почесна справа. І так чудово. що вдячні співвітчизники свого часу відкрили цей музей імені Mili Weber.
Певно, ви вже зустрічали її малюнки, на яких чи то феї і гноми, чи то малі
лісові духи зображені у вигляді веселих малюків. Зима чи весна, літо чи осінь –
герої її малюнків завжди щасливі, їм завжди цікаво, бо життя сповнене приємних несподіванок.
А казки, у яких вони мешкають, лише добрі, як і належить гарним казочкам для
наймолодших.
Відчувається, що художниця добре знала світ дитинства – не даремно ж вона
багато років працювала вихователькою у дитсадку. А ще, що вона дуже любила і малювання, і ліс,
і світ довкола. Хтозна, який із цих дарів цінніший. Але коли вони поєднуються,
то світ якраз і перетворюється у добру казку.
Хоч на кілька хвилин. Поки хтось уперше переглядає її роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар