Коріння краси - в математиці: фрактальні квіти Silvia Cordedda

Математика – це красиво. Кажу вам із повною відповідальністю, як гуманітарій, якого в підлітковому віці намагалися переробити саме в математика.

А вже як хто я вам кажу, що квіти – то одні з найкрасивіших створінь природи, а комп’ютерна графіка – аж ніяк не примітив, щоб там не твердили деякі знавці? Ну, певно, як людина, що має очі. І власну думку щодо зазначених тез.

Саме тому не змогла пройти повз творчість італійської мисткині Silvia Cordedda і не поділитися з вами своїм захопленням. Художниця створює свої фрактальні квіти із 2012 року, коли захопилася можливостями комп’ютерної графіки.

І треба відзначити, що в її роботах дуже відчутний прогрес, а в колекції зображень весь час зростає.

Варто відзначити, що аби з’явилася така краса, не достатньо майстерно володіти комп’ютерними  програмами . Треба ще створити формулу –неповторну в кожному випадку. Навіть зміна коефіцієнта в рівнянні може призвести до того, що утвориться геть інша квітка.

Якщо зовсім коротко, то фрактар – це пристойний математичний термін, відомий ученим, а потім і художникам, що мають справу з комп’ютерною графікою, ще і кінця 70-х рр.  (з латини – «той, що складається із фрагментів»). Позначає нерегулярні, але самовідтворювальних структур.

Щось закрутила ,так? Тоді надаємо, що у живій природі теж зустрічаються фрак тали: це – сніжинки, листя папороті тощо.

Хоча, і «віртуальні квіти» виявилися такими гарними, що аби насолоджуватися їхньою красою, зовсім необов’язково щось пр\игадувати з математики.

Можна просто милуватися роботами художниці й насолоджуватися лтнім вихідним днем.