Для того, аби побудувати власний всесвіт – не у думках-мріях, а якось
візуалізувати його на радість собі й оточуючим – потрібен талант і впевненість у
собі та в тому. що твоя творчість буде комусь цікава.
Поки ви не вирішили, що я безбожно передираю шматки мотиваційних статей із
якогось підзабутого ресурсу із психології, відразу перейду до наступного
пункту. Ну, хіба що зауважу. Що банальність цілком має право на існування, бо,
от дивина, відомі всім прописні істини правдиві, але не заморочуються
оригінальністю.
У ту мить, коли хтось твердо повірить, що його творчість буде цікавою хоч
би для нього самого, виникає питання, на яке обов’язково потрібно знайти
відповідь: скільки часу ти ладна чи ладен віддати на реалізацію свого творчого
задуму?
Скажімо. американська фотомайстриня Adrien Broom вирішила,
що її проект-мрія цілком заслуговує на два роки її життя. Звісно, паралельно до
інших справ.
Результатами її напруженої праці стало створення восьми неймовірних різнобарвних
кімнат: білосніжної, кольорів веселки (крім блакитної) – кожна кімната –
окремого кольору та різнобарвної.
У цих казкових декораціях розгортається історія, детально зафільмована у
багатьох світлинах. Сюжет простий і старий як світ: героїня має пройти квест.
Не в тому сенсі, який вкладають у нього сучасні творці комп’ютерних ігор. А старовинний,
казковий, із тих часів, коли ще не забули, що отака мандрівка до мети головного
героя-дитини – то опис ініціації. І повернутися назад без змін. Навіть із
перемогою, неможливо.
Хоча зовні історія, як на чий смак, проходить у занадто яскравих
декораціях, а сюжет простий, спостерігати за ним цікаво. Уже не дівчинка –
дівчина одного разу покидається в кімнаті, де немає ні крихти іншого кольору
крім білого.
Аби світ став звичним, вона має пройти випробування, побувати у казкових
всесвітах – у червоному, де маки й кульки – і від них годі сховатися, як не
відводь очі, у заповненому по вінця метеликами та гарбузами помаранчевому світі,
в жовтавій пустелі, де заблукав бідаха-жираф, у зеленавому лісі, на
синьо-мсорському дні, у фіолетовій печері із чарівними кристалами.
Як винагорода, у фіолетовому світі на неї чекала магія і навіть зустріч із
фіолетовим міні-дракончиком. А потім - вона прокидається у різнобарвній
кімнаті.
Світ став таким як був? Та ні, значно яскравішим, святковішим й
дивовижнішим.
Мандри скінчились. Життя триває.
Над створенням кожної кімнати у фотостудії мисткині упродовж місяця
працювала команда із десяти людей: флористів, скульпторів, дизайнерів і навіть
кондитерів. А проект став частиною експозиції Hudson River Museum.
Виставка на його основі: "Shadows of Envy, Colors of Life" («Тіні заздрощі, кольори життя») свого часу
привернула увагу багатьох поціновувачів фотомистецтва.
Приємного перегляду робіт Adrien Broom та різнобарв’я найкращих емоцій на щодень!
Немає коментарів:
Дописати коментар