Найцінніше, що є в музеях, на картинах американки Karin Jurick

Відвідувати музеї всього світу та надовго завмирати перед відомими картинами – для багатьох це скидається на здійснення мрій. А якщо це – частина власного проекту – то це вже зовсім прекрасно.

Саме таке хобі і в американської художниці-фотографа Karin Jurick. Але в центрі її уваги – не всім відомі, принаймні за репродукціями, шедеври. Тобто, не лише вони. Не меншу цікавість у мисткині викликають відвідувачі, що уважно чи не дуже вивчають картини.

За допомогою фотоапаратури вона фіксує пози відвідувачів, які перебувають безпосередньо біля найвідоміших картин. А вже на цій базі вдома вона створює низку власних полотен – серію «Museum Patrons» («Музейні покровителі»).

Реалізація цього небанального задуму змінила життя самої художниці. Заїжджений вираз? Ще б пак! Точний і правдивий? Стовідсотково.

Дивіться самі. У юності, при вступі до коледжу, Karin Jurick уже визначилась із майбутньою професією. Вона хотіла стати ілюстратором. Та вищої освіти, попри безсумнівні здібності і схильність до малювання, вона не здобула. Кинула університет, не зійшовшись у думці з викладачами. Їй видалось, що наставники примушують відвідувати її лекції з академічного мистецтва у той час, який краще було б присвятити практичним урокам живопису.

Врешті-решт, ілстраторкою вона не стала, повернулась додому, аби допомагати батькам вправлятися із сімейним бізнесом, а потім успадкувала їхню крамницю. 32 роки вона керувала крамницю, аж поки рішення згорнути бізнес не стало остаточним. 15 років вона не брала пензля до рук, бо врешті, навіщо? Не у всіх же здійснюються дитячі, часто – дурнуваті чи наївні - мрії.

Але у 2004 році вирішила, що треба щось змінити у своєму житті. І мало того, що вирішила. У неї стало мужності і сили волі втілити це рішення у життя.

Тепер вона носить із собою камеру, аби фіксувати цікаві моменти життя, а потім використовувати світлини для створення власних картин.

Я не вступаю в дискусії із приводу того, чи це – мистецтво?

Замість цього пропоную помилуватись роботами мисткині та бажаю всім доброго ранку й дня! А ще – впевненості у власних силах.