Коли хлопець, що народився в родині художників, мріє і собі стати
художником ледь не з пелюшок, це мало кого дивує. Коли він, до того ж. мрійник,
то це сприймають із доброзичливою посмішкою: так гени ж!
Коли ж чують, що такий
малий вигадник ще у дитинстві примудрявся дивувати домашніх своїми малюнками. Це
вже викликає цікавість: це ж які треба зусилля докладати, щоб аж таке втнути?
Жодних додаткових зусиль, до речі. для цього не треба. Це, звичайно, в тому
випадку. коли такий хлопчак вигадує власні світи так само просто й мимохідь, як
дише чи малює. А саме це можна сказати про польського художника Jacek Yerka (справжнє прізвище – Ковальський).
Він легко створює світи, де перспектива немає наче
жодного значення, однак усе підкоряється чітким зображальним законам, де водночас
квітнуть дерева, лежить сніг і зріють яблука – а все виглядає не як недбалість,
а як замкнений світ. Де нема меж між тим, що усередині і тим, що знадвору
кімнати, але це – не позбавлення персонажа прихистку, бо увесь світ – не ворожий
і не чужий, де…
Психологи стверджують, що тут цілком може йти
мова про інтуїцію та сприйняття світу крізь її призму, про спробу зобразити
підсвідомість.
Дехто із шанувальників його творчості пішов іншим
шляхом: що ви, звичайних деміургів не бачили, які творять власні світи? Ну,
гаразд, не звичайних талановитих! На підтвердження цієї тези у 1995 році йому
вручили престижну «Всесвітню премію фентезі» як кращому художнику.
Хтозна, яка точка зору ближча до істини. Я-от скажімо, вбачаю у цих картинах
щось від головоломок. Хтось, певно, побачить щось геть інше.
Та, певна, всі із однаковим задоволенням помилуються його роботами. Гарного
дня, друзі, та приємного перегляду його робіт!
Немає коментарів:
Дописати коментар