Відразу виставляю великий віртуальний транспарант:
«Усі наведені нижче думки, крім біографічних відомостей про чергову творчу
особистість та оцінка її творчості у світовому інтерет-павутинні, – виключно мої
вигадки. На об’єктивність не претендую». Транспарант згортаю, бо з таким «коротким»
текстом він важкуватий був би. І продовжую звичну ранкову балаканину.
Якби мені раптом спало на думку скласти
список найкорисніших винаходів людства, то не певна, що машина для приготування
кави увійшла б до першої десятки. Але до першої півсотні – стовідсотково. І вже
точно – зранку.
Хоча розумію й позицію тих, хто
твердить, що шанувальники цього корисного девайсу – чітери. А приготування кави
– то, насправді, мистецтво.
А вже точку зору тих, хто називає роботу
баристи мистецтвом, поділяю стовідсотково. Думаю, що кавові фестивалі, на яких,
зокрема, вправляються й у кавовому арти,
можуть принести чимало задоволення. Перш за все, естетичного.
Хоча, може, то я така несмілива й консервативна,
що фігури «виліплені» із молочної піни на поверхні кави й підфарбовані для
більшої виразності викликають в мене бажання милуватися, а не коштувати?
Ось, скажімо, роботи студентки із Сінгапура
Daphne Tan. Дівчина, за мірками
якого-небудь досвідченого барісти, зовсім новачка: вона займається кавовим
артом, створюючи фігурки із піни латте, ледь більше року.
Та за
цей час досягла не лише пристойних, а справді гарних результатів. На фестивалі
кави в Сінгапурі її роботи високо оцінили і судді, й інші учасники.
Не знаю,
як вони смакують, а от милуватися цими казковими фігурками приємно.
Тож гарного настою від їх споглядання
та успішного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар