А все ж, попри дедлайни і звіти на роботі, попри метушню суцільних розпродаж
у супермаркетах і рекламу, що докоряє тим, хто не досить активно готується до
свят, перед новоріччя – казковий час.
Хоча б тому, що всі, якщо відкинути звичне роздратування від міської метушні,
перебувають у більш поблажливому, а інколи й просто доброму настрої.
Принаймні, є серед моїх знайомих люди із вишуканим смаком, які тижнів п’ятдесят
на рік промотують пости про кошенят, малюків, пташенят, квіти, каву з печивом та
іншу милоту у стрічках кількома кліками мишки. Ще й ледь зводять брови, ніби
дивуючись, що комусь із їхніх знайомих таке щиро подобається. Але люблю я їх не
через це.
Так-от, два дні на рік вони не лише справно лайкають зображення янголиків,
святих Миколаїв чи Санта Клаусів із торбами подарунків і кошенятами чи цуциками
й ілюміновані ялинки, але навіть перемощують ці пости. Сама на власні очі
бачила! Чим не диво?
Мені легше. Я ніколи не декларувала свій естетичний смак. Ще й не приховую
свою любов до ілюстрацій до дитячих книжок.
Тому вже давно подумувала розповісти вам про творчість американської
ілюстраторки Dona Gelsinger. Вона саме й спеціалізується на янголятах, малих
дівчатках, що кумедно-старанно прагнуть виглядати дорослими, диких і домашніх тваринках.
Ніби нічого надзвичайного, та зате світло, дуже по-доброму і не без гумору.
Художниця творить дуже добрий світ, де нема місця злу, зневазі чи самотності. І
робить це ще й тому, що вірить: таким він, той світ, і має бути.
Як на мене, такий підхід до життя якраз і надає казці рис реальності. Тож
саме підходить для віртуального кавування у той час. коли до Нового року - лише
кількам днів.
Приємного перегляду робіт Dona Gelsinger і гарного вам дня, друзі! Хай тепло буде не на вулиці, а у ваших душах і
серцях!
Немає коментарів:
Дописати коментар