Перший місяць зими перевалив за половину. Що роблять нормальні люди, коли
роблять це грандіозне відкриття, випадково глянувши на календар? Хапаються за
голову: ой, а ялинка ще й не встановлена! Чи за найближчий гаджет, аби погуглити
різдвяні знижки в улюблених крамницях.
Що зробила я? Відчула, що втомилась від похмурого зимового краєвиду. Нема
снігу, то дайте хоч на яскраві барви квітів помилуватись! І теж полізла до гуглу,
забивши у пошуковник запит: «ботанічний живопис».
Звісно, зараз куди простіше залізти на якийсь фотосток і намилуватись
квітами всіх відтінків, кольорів і фасонів. Дехто навіть цілком серйозно вважає,
що «ботанічні ілюстрації» – то щось про ХІХ століття, вишукана дама із альбомом
у шкіряній палітурці й мереживною парасолькою від сонця. Чи хоч джентльмен,
який у вільний час злегка займається наукою, демонструючи, що дороге навчання у
престижному коледжі не минуло даремно, залишивши знання з ботаніки й навички з
малювання.
Але ні! Є люди. які поділяють мою точку зору, що найкращій світлині з
квітами можна приділити кілька секунд уваги, а от малюнок тої самої квітки
тягне розглядати знову й знову, вглядаючись у всі деталі і захоплюючись, як
авторський талант робить гарну від природи річ дивовижною.
Ось, наприклад, художниця-ілюстраторка з Індонезії Eunike Nugroho свою творчість присвятила зображенню квітів, як зазначає
сама авторка, екзотичних. Що цікаво, серед «екзотики» трапляються і звичні нам
соняхи, іриси й маки. Але ж в Індонезії, певно. це таки екзотика. :)
А почалося захоплення творчістю Eunike Nugroho ще в дитинстві. Батьки малої тривожились, що дівчинка надто
гіперактивна. Тож усяко підтримували її захоплення малюванням. А дівчинка серед усіх сюжетів для творчості
обирала квіти.
У дорослому житі дитяче захоплення спершу перетворилося на хобі, а потім –
і на серйозне захоплення.
Більше про те, як вона створює картини, можна дізнатисяз її творчого блогу:
Немає коментарів:
Дописати коментар