Ось, буває, лише глянеш на картини художника, присвячені котам, і відразу
стає зрозуміло «його улюблений розмір, вага і колір» у тих випадках, коли
мовиться про домашніх улюбленців.
Це, звісно, якщо він пише у дусі реалізму, а не синьо-червоно-жовтих п’ятилапих
й однооких котів, аби передати їхню експресію. Якщо що, то проти абстракції у
живописі нічого не маю. Інколи «нереалістичне» образотворче мистецтво не лише
варте уваги, але й чудове. Та про це – іншим разом.
А сьогодні ми, на честь п’ятниці, милуємося розкішними – у всіх значеннях цього
слова – рудими котиськами художника з Луцька Віктора Хом’яка.
Звісно, у нього на картинах зустрічаються й кошенята, і киці, гладкошерсті
й пухнасті, пістряві й білосніжні. Але образ нівроку вгодованого пухнастого
рудого красеня з’являється у його роботах знову й знову.
Чи то в художника вдома живе чотирилапа «модель», чи то його ідеал котячої
краси. Головне, що на цих котів – й
цілком реалістичних, і дещо філософськи й навіть антропоморфно зображених,
хочеться глянути ще раз, доброзичливо посміхнутися й покликати свого власного
розбійника чи розбійницю – не обов’язково рудих-пухнастих, аби погладити.
Звісно, навряд чи вони відгукнуться на щирий порив, хіба що ви передбачливо
наповнили їхню миску додатковою порцією їжі. Але ця реакція свідчить, що Віктор
Хом’як знає, як підняти настрій котолюбам.
Приємного перегляду робіт митця і гарного вам дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар