Багато ілюстраторів-початківців, обираючи, яка техніка найкраще підходить,
аби поділитися зі світом своїми неймовірно важливими творчими задумами, лякаються
графіки. Ні, не складності. Хоча ця техніка й потребує не лише терпіння й
вміння відділяти головне від деталей, але й «твердої руки» (яка, до речі,
напрацьовується – сто нарисів, бажано детальних й хоч по одному щодня. І сотий,
зазвичай, кращий за перший).
Їх, тих гіпотетичних початківців, хвилює, чи досить виражальних можливостей
у чорно-білих малюнках? Чи не залишаться твори відсторонено-байдужими, викликавши
стримані похвали, але не емоції в глядачів.
Ой, скільки ж, насправді, криється у чорному й білому кольорах, не менше
ніж відтінків почуттів, які можна передати за допомогою олівців, чорнила чи вуглинки!
І, звісно, саме у таких малюнків – чимало поціновував. Особливо, якщо за справу
береться майстриня чи майстер.
А за плечима грецької художниці Meni Chatzipanagiotou – не лише мистецька
школа і досвід, але й справжній талант. А ще, напрацьований власний стиль. Хоча
багато хто з митців схиляється до думки, що при графіці деталі можуть відтягти
увагу від ритму головних чітких ліній.
Meni Chatzipanagiotou, навпаки, надає перевагу припрацюванню багатьом деталям,
їх стільки, що на одну роботу у неї йде кілька днів на припрацювання усіх дрібниць.
І так само довго можна розглядати ці малюнки, із здивуванням і захопленням
помічаючи все нові подробиці.
У її робіт чимало поціновувачів в інтернет-просторі. Сподіваюся, друзі, що й
вам сподобаються її малюнки. Приємного перегляду!
Немає коментарів:
Дописати коментар