Зайці, курчата, котики й радість - вінтажні великодні листівки

Вінтажні листівки мають яку дивну привабливість немов це – ні, не машина часу, звісно, але доста широке віконце, через яке можна визирнути в зовсім інший світ, що має свою естетику, а часто – і свою логіку.

Для мене, скажімо, великодні зайці, що чи то ховають різнобарвні і часто шоколадні яйця, чи то вилуплюються із них, не менш таємничі ніж єдинороги чи василіски. Більше того. із василісками простіше: там у каноні чітко прописано – вилуплюються із яйця, що зніс чорний півень, а висиділа жаба. Чорного півня, звісно, шкода, але хоч якась інформація. А от хто скаже: яйця, з яких вилупляються великодні зайченята, несуть мами-зайчихи, що вилупились за рік до цього, чи таки кури?

Про те, що ці дивні створіння мають давні язичницькі корені, є символом богині Астарти й «відповідають» за плодючість я в курсі. Що ж, не вперше християнське свято увібрало в себе язичницькі традиції, трансформувавши їх, але залишивши досить впізнаваними.

Тут цікавіше те, що в західній традиції на великодніх листівках, де на нашій території швидше фігурують зворушливі жовті кульбабки-малі курчатка, заведе зображати зайців, часто поруч із яйцями. 

Часто ці зайці антропоморфні. Та навіть якщо не вдягати їх у людських одяг, все одно часто-густо такі листівки не урочисті, а із гумористичним підтекстом. Часто яйця для довговухих – засіб отримання прибутку чи угоди. інколи з курками, що на таких листівка не видаються зразковими мамами. Особливо кумедними виглядають поєднання  диво-зайців і курчат в одному малюнку.

А так, листівки як листівки із звичайним завданням: викликати посмішку  чи зворушити, що інколи дуже важливо напередодні великого свята. Коли чомусь за передсвятковими клопотами якраз бракує часу відчути, що світ на стане на день особливими, немов чисто вмитим і світлим, а все буденне відступиться хоч на кілька годин.

Гарного настрою, друзі!